_Апеляційний суд міста Севастополя_

Справа №22ц-4213/2010р.                     Головуючий

в 1 інстанції Луньова С.І.

Категорія 57                         Доповідач в апеляційній

                                інстанції Алєєва Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    АДРЕСА_1 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

    головуючого                  - Сімоненко В.М.,

суддів                      - Алєєвої Н.Г., Тележнікової Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федераціі на  рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 22 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

Оскарженим рішенням позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволений. ОСОБА_5 визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі №АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом вимог ст. 118,123 ЖК України.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія вважає, що остання підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.118, ч.2 ст.123, ст. 124 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення. Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

З свідоцтва про право власності від 15.05.2007 року видно, що будинок по АДРЕСА_1 належить Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації (а.с.25). Квартира №АДРЕСА_1, яка розташована в вказаному будинку, є службовою і надана військовослужбовцю ОСОБА_5 та членам його сім’ї на період проходження їм служби.

З тексту та смислу ст. 123-124 ЖК України видно, що члени сім’ї наймача службового приміщення самостійного права на житлове приміщення не мають. Їх право на житлове приміщення похідно від права наймача.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право на житлове приміщення суд належної оцінки названім вимогам закону та тому факту, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є неналежними позивачами по справі не надав.

У зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України судова колегія,

Виришила:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федераціі задовольнити.

Рішення місцевого суду Нахімовського району від 22 жовтня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні позову про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі №АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20-ті добовий строк.

Головуючий:         /підпис/             В.М. Сімоненко

Судді:             /підпис/             Н.Г. Алєєва    

                    /підпис/           Р.М. Тележнікова

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва