АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №10-498/2010 Головуючий по 1 інстанції
категорія: ч. 4 ст.190 Журба С.О.,
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
Гончарук І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ГОНЧАРУКА І.М.
суддів ЯТЧЕНКА М.О., ЄВТУШЕНКА В.Г.,
за участю прокурора ТАНЦЮРИ В.Ю.,
обвинуваченого ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши матеріали подання за апеляцією прокурора, який брав учать у розгляді справи у суді першої інстанції, ОСОБА_5, на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.11.2010 року, якою органам досудового слідства відмовлено в задоволенні подання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вивчивши матеріали подання, -
встановила:
Згідно матеріалів подання, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він в період з вересня 2009 року по травень 2010 року разом з групою осіб у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету придбання права на земельні ділянки в адміністративних межах Кам’янобрідської сільської ради, Писарівської сільської ради, Почапинської сільської ради, Смільчинської сільської ради, Лисянської селищної ради, Виноградівської сільської ради, Дашуківської сільської ради, Будищенської сільської ради, Лисянського району Черкаської області, вводячи в оману мешканців Київської області, всього 140 громадян, від яких шахрайським шляхом отримали нотаріальні довіреності на право купувати, розпоряджатися від їх імені будь - якими земельними ділянками, що знаходяться на території України, виступаючи від імені всіх громадян, під час підготовки матеріалів попереднього погодження землевпорядної документації, розробки проекту землеустрою і його затвердження, в зазначений період часу отримали всі державні акти на право власності на землю загальною площею 277,57 га на загальну суму 4 042 860, 29 грн. в адміністративних межах вищевказаних сільських рад Лисянського району Черкаської області, які відразу продали мешканцям м. Києва ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Органи досудового слідства 01.11.2010 року звернулися до місцевого суду з поданням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3.
04.11.2010 року суддею місцевого суду у задоволенні подання відмовлено. На обґрунтування свого висновку суддя послався на те, що для перебування під вартою необхідна наявність підстав та умов, передбачених ст. ст. 148, 150 та ч.1 ст. 155 КПК України. Застосування даного запобіжного заходу з мотивів однієї лише небезпечності вчинення злочину чинне законодавство не передбачає. Необхідно також, щоб виникла одна з підстав обрання такого запобіжного заходу передбачених ст. 148 КПК України, а саме наявність достатніх даних, які свідчать і дають право вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних дій; перешкоджати встановленню істини по справі або продовжуватиме злочинну діяльність на момент розгляду подання в матеріалах справи такі дані не наведені.
В апеляції прокурора порушується питання про скасування зазначеної постанови з підстав її незаконності та необґрунтованості. При цьому він покликається на те, що суддею при винесенні рішення не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років і відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, зазначає, що у справі до кримінальної відповідальності притягується група осіб, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_3 може перешкоджати проведенню досудового слідства та встановленню істини у справі шляхом здійснення тиску на спільників та свідків.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора про підтримання апеляції, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, який просив залишити рішення суду першої інстанції в силі, адвоката ОСОБА_4, який підтримав позицію підзахисного, перевіривши матеріали подання та обміркувавши над доводами згаданої апеляції, колегія суддів судової палати вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні подання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суддя належним чином його не обґрунтував не зазначив причини які слугували підставами у відмові задоволення подання слідчого про продовження строку тримання під вартою. Не враховано ним також тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, який класифікується як особливо тяжкий, те що злочини в яких обвинувачують ОСОБА_1 вчинялися на протязі тривалого часу групою осіб. Не враховано суддею також і рід його занять.
Таким чином, апеляція прокурора є обґрунтованою і підлягає до задоволення, а постанова суду до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав учать у розгляді подання у суді першої інстанції, ОСОБА_5 – задоволити.
Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.11.2010 року, якою відмовлено в задоволенні подання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 – скасувати, з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду .
Головуючий - підпис
Судді підписи
Копія. З оригіналом звірено.
Суддя підпис І.М. Гончарук