Справа № 2-а-955/1226
2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді: Александриної І.О.,
за участю прокурора: Барабанщикова Є.С.,
при секретарі: Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду в місті Свердловську Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Свердловська в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Свердловська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1, в якому в обґрунтовування заявлених вимог зазначає, що відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» однією із функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадян в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді є неспроможність громадянина через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушенні чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.
Позивач ОСОБА_1 є особою похилого віку, пенсіонером. Спеціальної освіти не має і тому скласти позовну заяву у відповідності до вимог законодавства України не може. Матеріальний стан позивачки не дозволяє їй сплатити адвокату за надання юридичних послуг. Ці обставини у відповідності до вимог ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва інтересів ОСОБА_1 в суді.
Проведеною перевіркою заяви ОСОБА_1 встановлено наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни відносяться особи, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і тому є особою, на яку поширюється чинність Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Належність до цієї соціальної групи підтверджується свідоцтвом «Діти війни».
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.
Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року, однак на теперішній час гр. ОСОБА_1 не отримує підвищення до пенсії, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» що є явним порушенням вимог згаданого закону і прав позивача, не відповідає тому розміру, який він повинен отримувати щомісячно та свідчить про бездіяльність управління ПФУ у м. Свердловську.
Статтею 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою .. «надання дітям війни соціальної допомоги».
Згідно ст.2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Статтею 17 зазначеного закону визначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Визначення мінімального розміру пенсії надано ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У відповідності до ст..5 ч.2 Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно за цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а частиною 1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону, були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними.)
Згідно п. 5 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнаних неконституційними. Пункт 6 вказаного рішення передбачає що рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, у зв'язку з визначенням Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія положень чинного законодавства України. На підставі якого було встановлено доплату до пенсії, то починаючи з 9 липня 2007 р. Управління ПФУ зобов’язано був здійснити позивачу перерахунок доплат та виплачувати щомісячно доплату до пенсії у відповідності до закону, але відповідач цього не зробив.
Згідно ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 5 ч.1 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в редакції від 28 березня 2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.
При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначеного мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частинні ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатності, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп. і саме зазначені суми складають мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, з 01.04.2007 р. особам, які мають статус «діти війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога складають 123,01 грн. щомісячно, а з 01.10.2007 р. - 124, 53 грн.
Крім того, порушення вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсій за віком, відповідачем порушується і в поточному році.
Пунктом 41 розділу 2 «внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: «дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема п.п. 36-100 і, отже і п. 41, розділу 2 «внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними.)
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсій забезпечення громадян» встановлено наступне: « починаючи з 1 липня 2008 р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів:
1) в одержувачів пенсій за вислугу років та за віком (крім пенсій при неповному стажі роботи), призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - 544 гривні» Тобто, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2008 року складає 544 грн.
Отже з 01.04.2007 року дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога складає 123, 01 грн. щомісячно, а починаючи з 01.10.2007 року - 124,53 грн.; з 01.11.2007 року - 124, 53 грн.; з 01.12.2007 року - 124, 53 грн.; з 01.01.2008 року - 141 грн.; з 01.02.2008 року - 141 грн.; з 01.03.2008 року - 141 грн.; з 01.04.2008 року -144,30 грн.; з 01.05.2008 року - 144,30 грн.; з 01.06.2008 року - 144,30 грн.; з 01.07.2008 року -163,20 грн.
Згідно довідки управлінням ПФУ у м. Свердловську позивачу сплачено лише 10%.
Таким чином, дії управління ПФУ в м. Свердловську щодо перерахунку пенсії позивачу у проведенні підвищення до пенсії є протиправною, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого гр. ОСОБА_1 має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дії відповідача грубо порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 позбавляє її законного права на отримання доплат до пенсії, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача, який повинен був здійснити заходи щодо виплати йому доплат до пенсії.
Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-пр/2007 (справа № 1-29/2007) та п. 6 рішення Конституційного Суду України № 10-пр/2008 від 22.05.2008 року рішення Конституційного суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визначенні неконституційними.
Таким чином згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлюється на рівні прожиткового мінімуму, який діяв в грудні 2008 року, тобто 498 гр.
Згідно Закону України «Про підвищення соціальних стандартів» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність становить з 01.11.2009 року 574 гр.
Згідно ч. 5 ст.124 Конституції України рішення ухвалюється судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, але управлінням ПФУ в м. Свердловську рішення Конституційного Суду України не виконуються, що є порушенням Конституції України та відповідно прав позивача.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права гр. ОСОБА_1 дізналася у лютому 2009 року і відразу звернулася до прокуратури з заявою про представництво її інтересів в захисту соціальних прав у суді.
Таким чином, строк для звернення до суду за захистом своїх прав гр. ОСОБА_1 пропустила з поважної причини, оскільки абсолютно не обізнана в законодавстві, внаслідок чого не знала, що її права порушуються.
У відповідності до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважної причини процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
У зв’язку з викладеним Прокурор м. Свердловська просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську щодо не проведення доплати та виплати ОСОБА_1 у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 і виплатити на її користь доплату у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня по грудень 2009 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність, позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України, наполягає на застосуванні строку звернення до суду при розгляді справи для відмови позивачу у задоволенні позову, так як позивачем пропущений строк звернення до суду, розмір пенсії позивачу був відомий. Також у запереченні вказує, що пунктом 10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрати на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». До внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області немає. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши прокурора, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно паспорту на ім’я ОСОБА_1 (а.с.8) убачається, що вона народилася 27 серпня 1939 року і є громадянкою України.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 160738, виданим Свердловським УПСЗН Луганської області 21.10.1993 року (а.с.9).
Відповідно до ст.99 ч.1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. У частині 2 ст.99 КАС України вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.100 ч.1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з і сторін.
Суд вважає, що строк звернення до суду позивачкою був пропущений з поважних причин, оскільки згідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого на ім’я ОСОБА_1 убачається, що позивачка знаходиться на диспансерному обліку у Свердловській центральній міській лікарні № 1 з діагнозом: ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, стенокардія, виразкова хвороба, хронічний холицистіт, гіпертонічна хвороба, глаукома обох очей, начальна катаракта обох очей, у зв’язку з чим позивачка дуже часто хворіє, таким чином позивачка не мала змогу у строк передбачений законом звернутися до суду, оскільки хворіла.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає поновити позивачці строк звернення до суду, так як він нею був пропущений з поважних причин.
Розглядаючи позовні вимоги позивачки відносно визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині невиплати їй щомісячної державної соціальної допомоги згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2009 року , суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Право позивачки на отримання щомісячного підвищення до пенсії з 01.01.2009 року підтверджується безпосередньо вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які за цей період були чинними.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи вказані положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов’язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого з січня 2009 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом також встановлено, що рішенням Свердловського міського суду Луганської області № 2-а-1305/1226 від 18 травня 2009 року, яке набрало законної сили 29.05.2009 року, дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року були визнанні неправомірними та Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області було зобов’язане здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням здійснених виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 01 січня 2009 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивачки за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачені ним судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Прокурора м. Свердловська в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанову суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
СУДДЯ