КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

________________________________________

                                                                                                  Справа № 2-а-130

                                                                                                                2010 р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 жовтня 2009 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва  

у складі головуючого по справі судді – Безпрозванного В.В.,

при секретарі – Мізюн Р.І.,

за участю позивача – ОСОБА_2,

за участю представника відповідача – Богданова Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити суму боргу,-          

В с т а н о в и в :

У жовтні 2009 р. позивач звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом,  в якому просила визнати противоправною відмову Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради в проведенні перерахунку призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги за період з 1 березня 2007 року по вересень 2009 року у загальній сумі 7997,64 грн.

В обґрунтовування заявленого позову позивач вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина – ОСОБА_4 та з 28 березня 2007 року перебуває на обліку в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але на думку позивача, зазначену допомогу отримала не в повному обсязі відповідно до діючого законодавства. Вказувала на преюдиціальність рішення конституційного суду України № 6-рп/2007 р. щодо неконституційності деяких положень національного законодавства, зокрема щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, стверджував, що дії відповідача ґрунтуються на положеннях діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_2 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11) та перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Корабельного району департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради та їй відповідно надається допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28.03.2007 року у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу  за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. (а.с. 7-8).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 грн. з виплатою допомоги одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн. та решти протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 56); а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 56).

З огляду на те, що п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміру.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність. Зазначене рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У зв'язку з тим, що абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 09.07.2007 року. З огляду на зазначене, враховуючи те, що Закон України про бюджет на певний період діє лише у відповідний рік, вимоги про нарахування недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за період з квітня 2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по вересень 2009 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 КАС України,

П о с т а н о в и в :

 Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними відмову Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо перерахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку у розмірах, що передбачені ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленому для дітей віком до 6 років.

В іншій частині позову – відмовити.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови.

   Суддя                                                                                 В.В.Безпрозванний