Справа № 22-1844/2010 р. Головуючий в 1-ій інст.: Власик Н.М. Категорія: Ц-29,3034 Суддя-доповідач : ОСОБА_2
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої- судді Шеремет А.М.
суддів: Гордійчук С.О., Собіни І.М.
при секретарі – Приходько Л.В.
з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Сарненського районного суду від 22 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Сарненського районного суду від 22 липня 2010 року задоволено частково вказаний позов. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 200 грн. 00 коп. матеріальних збитків, 1000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто судові витрати по справі.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вважає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не дослідив всіх обставин справи, а тому прийшов до неправильного висновку.
Вказує, що суд першої інстанції задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_3 не врахував, що згідно постанови Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області від 03.10.2009 року про відмову у відкритті кримінальної справи, зазначено, що встановити винну особу в пошкодженні металевої сітки ОСОБА_3 не можливо.
Таким чином, доводить, що докази щодо її вини у матеріалах справи відсутні, а тому суд безпідставно поклав на неї відшкодування матеріальних та моральних збитків.
За наведених підстав просить заочне рішення Сарненського районного суду від 22 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 є власником земельної ділянки , яка межує з її господарством.
З акту від 17.08.2009 року вбачається, що при розгляді питання по вирішенню меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_7 встановили, що дійсно пошкоджено 10 метрів металевої сітки висота 1,20 см., вартістю 1м2 20 грн.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачка не надала суду доказів того, що саме відповідачі пошкодили металеву огорожу, що належить їй.
З матеріалів справи, а саме з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.10.2009 року вбачається, що проведеними пошуковими міроприємствами встановити особу, яка в ніч на 30.09.2009 року навмисно пошкодила частину металевої сітки огорожі земельної ділянки ОСОБА_3 на момент прийняття процесуального рішення не представилось можливим.
Акт від 17.08.2009 року складений комісією в складі Ковальової О.В., Гамзи О.А, Бігун А.І. про те, що металева огорожа була пошкоджена ОСОБА_5, який проїхав по даній огорожі трактором чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_3 не є належним доказом винуватості відповідачів.
Задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що позивачеві дійсно була завдана така шкода, яка полягала в душевних стражданнях, перенесених внаслідок ушкодження належного їй майна, необхідності захищати свої права в органах місцевого самоврядування та шляхом звернення до правоохоронних органів.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія судів апеляційного суду не погоджується, оскільки вина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в пошкодженні металевої огорожі не доведена, то не підлягає і стягненню з них моральна шкода.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 1166,1167 ЦК України, ст.ст. 11, 33, 60, 61, 303, 304, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Заочне рішення Сарненського районного суду від 22 липня 2010 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Шеремет А.М.
Судді: Гордійчук С.О.
Собіна І.М.