Справа № 22-1734/2010 р.                                                Головуючий в 1-ій інст.:  Цвіркун О.С. Категорія: Ц-2,5                                                                Суддя-доповідач : Шеремет А.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року                                                                          м. Рівне                                                                                

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Рівненської області в складі :

головуючої- судді  Шеремет А.М.

суддів:   Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

при секретарі – Колесовій Л.В.

з участю представника позивача – ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4 та її представника – ОСОБА_5, , представника ПП "Текстиль-захід" -  Хотюка В.Ф., представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Рівненського міського суду від 13 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ПП «Текстиль-захід» та ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача Рівненська міська рада про усунення перешкод в користуванні своїм майном, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 13 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Вважає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не надав належної оцінки його доводам, а тому прийшов до необґрунтованого висновку.

Вказує, що відповідачем, який орендує в нього частину ЦМК розроблено оперативну картку пожежогасіння, затверджену начальником Рівненського МУ ГУ МНС України в Рівненській області 03.12.2009 року, згідно якої з південно-західної сторони адімприміщення заводоуправління передбачено другий заїзд для проїзду пожежних автомобілів на випадок пожежної аварії.

Таким чином доводить, що такий проїзд заблокований особами, які не мають жодних документів на право користування даною територією, що перешкоджає йому користуватися та обслуговувати власний майновий комплекс ВАТ «Рівнельон».

За наведених підстав просить рішення Рівненського міського суду від 13 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ПП "Текстиль-захід" та ОСОБА_4 просять її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.                      

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну  скаргу  і  залишає рішення  без  змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне  по  суті  і  справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що між ОСОБА_8, 28 травня 2008 року та ВАТ «Рівнельон» укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Рівнельон», з даного договору вбачається, що адмінприміщення, яких знаходиться за адресою АДРЕСА_1 до переліку придбаного ОСОБА_8 майна не відноситься.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що до позивача перейшло право користування лише частиною земельної ділянки, а саме тією частиною на якій розмішені будівлі та споруди, придбані ним у складі цілісного майнового комплексу та необхідних для їх обслуговування, а тому позовні вимоги ОСОБА_8 є безпідставними.

Частиною 2 ст. 120 Земельного Кодексу України та ч.1 ст.377 ЦК України визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені та частину ділянки яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, з вищенаведених норм слідує, що право власності і право користування не виникає автоматично, з моменту переходу права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, а таке право виникає тільки після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Рішенням Рівненської міської ради № 3682 від 28.06.2010 року, лише затверджено проект землеустрою та продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення за адресою: м. Рівне, вул. Фабрична, 12, вул. Фабрична, 18 (а.с. 82).

Згідно ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

ОСОБА_8 не надав суду правовстановлюючі документи на право власності чи право користування спірною земельною ділянкою. Відсутні також відомості щодо наявності відповідного рішення Рівненської міської ради щодо надання вказаної земельної ділянки у власність чи користування позивачу.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідачем чиняться перешкоди в користуванні цілісним майновим комплексом "Рівнельон"

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не звернув уваги та не дав належної оцінки його позовній вимозі про усунення перешкод в користуванні власною огорожею та цілісним майновим комплексом, є безпідставними, оскільки даний спір зводився до того, щоб відповідачами була звільнена територія проїжджої частини, яка знаходиться біля адмінприміщення заводоуправління Фабрична, 12 в м. Рівне, про що не заперечував і сам позивач.

Судова  колегія  вважає,  що доводи апеляційної  скарги  суттєвими  не  являються  і  не  дають підстав для висновку про  неправильне  застосування  судом  першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які  призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин,  судова  колегія  вважає,  що  рішення  суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст.  120, 125  ЗК України, ст. 377, 391 ЦК України, ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 13 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

              Головуюча:                                   Шеремет А.М.

              Судді:                                                              Гордійчук С.О.

                                                                                            Хилевич С.В.