Справа № 2-1327/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,
при секретарі судового засідання – Мізюн Р.І.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
відповідача – ОСОБА_2,
третьої особи – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
В С Т А Н О В И В :
В січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2008 року на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що з часу ухвалення рішення його матеріальний стан значно погіршився. Вказував, що рішеннями Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2009 року з нього було стягнуто на користь ОСОБА_3 на її утримання та на утримання їхньої спільної дитини аліменти у розмірі 1/4 та 1/6 частини відповідно, всіх видів заробітку (доходів) щомісяця. Вказував, що утримання, що проводяться за виконавчими листами щодо стягнення з нього аліментів перевищує 50 відсотків його доходів.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала. Вказувала, що зазначені позивачем обставини надумані та стверджувала, що позивач проживає однією сім’єю з ОСОБА_3, а рішення суду щодо стягнення з позивача аліментів на утримання ОСОБА_3 та їх спільної дитини є спроба позивача уникнути від сплати аліментів на її користь.
Третя особа – ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала. Вказувала, що позивач дійсно матеріально не забезпечував їх спільну дитину, а тому вона вимушена була звернутися до суду із позовами про стягнення аліментів. Стверджувала, що шлюб із позивачем припинений на підставі рішення суду, шлюбних відносин із позивачем не підтримує.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, оскільки дані обставина мають істотне значення.
Судом встановлено, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01.11.2007 року до повноліття дитини, але не менше 30-ти відсотків прожиткового мінімуму відповідного віку дитини (а.с. 5).
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 березня 2009 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 березня 2009 року і до повноліття дитини.
Посилання відповідача на те, що позивач ухиляється від сплати аліментів судом сприймається критично, оскільки з наданої суду довідки про заробітну плату, вбачається, що з заробітної плати у позивача утримуються аліменти, що перевищують 50 відстоків його доходу.
Крім того, судом враховано, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2010 року шлюб між позивачем та ОСОБА_3 було розірвано.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Даючи правову оцінку викладеному, суд встановив, що позивач довів суду, що у нього змінилось матеріальне та сімейне становище, що є підставою для зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити .
Зменшити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Краснотур’їнськ, Свердловської області, Росія на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), яка не може бути меншою, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня вступу рішення в законну силу.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення. можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ В.В. Безпрозванний