Справа № 2а-630/2010
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Куликовської О.М.
при секретарі Любіш О.Ф.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними та визнання права на отримання пенсії,
В С Т А Н О В И В :
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними та визнання права на отримання пенсії . Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що з лютого 2000 року він оформив пенсію по вислузі років, звільнившись з посади керівника відділення Євпаторійського МВГУМВС України в Криму та її отримував. З травня 2009 року виплата пенсії йому була припинена у зв’язку з тим, що він отримав документи щодо виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю, ці дії відповідача обґрунтовувались положенням пункту 3 ч.1 ст. 49 , 51 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.2003 року №1058-4. . Проте, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 вказані положення зазначеного закону України визнані неконституційними, та втратили чинність з дня його ухвалення. На підставі викладеного він неодноразово письмово звертався до відповідача та його органу управління , про поновлення виплати пенсії за вислугу років, яку він отримував з лютого 2000 року згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб , звільнених з військової служби та деяких інших осіб », але отримав відмову , що на його переконання є порушенням його законних прав. Відповідач поновив йому виплату пенсії тільки з 19.07.2010 року. Таким чином вважає, що відповідач безпідставно не сплатив йому пенсію за період з 07.10.2009 року по 19.07.2010 рік. У травні 2010 року він звертався до Залізничного райсуду м. Сімферополя з аналогічним позовом відповідно з нормами ЦПК України , але , з врахуванням рішення КСУ від 09.09.2010 року № 19-рп/2010 його цивільна справа № 2-3471/2010 була залишена без розгляду, тому вважає, що вказана обставина є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.
У попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Вважав, що усі необхідні докази надані до матеріалів справи та її можливо призначити до судового розгляду..
Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення. В запереченнях представник позивача зазначила, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Закону № 1058 (у редакції що діяла до прийняття рішення Конституційним судом України від 04.10.2009 року № 25-рп/2009 по справі № 1-32/2009) виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном , якщо інше не передбачене міжнародними договорами . Відповідно до ст. 51 Закону № 1058-ІУ передбачено, що у випадку виїзду пенсіонера на постійне місце мешкання за кордон пенсія , призначена в Україні , за заявою пенсіонера може бути сплачена йому за шість місяців вперед перед від’їздом, враховуючи з місяця наступного за місяцем зняття з обліку за місцем мешкання, позивачу зазначена сума була розрахована та сплачена за період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 рік. Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 по справі № 1-32/2009 визнані такими, що не відповідають Конституції України вказані вище положення Закону № 1058-ІУ, але реалізація цього рішення Конституційного суду України потребує прийняття спеціального закону, який би передбачав норми, умови, механізм виплати пенсії громадянам , які проживають за кордоном , а також порядок виплати пенсії у випадку повернення на постійне місце мешкання до України громадян , яким перед виїздом була призначена пенсія. На підставі заяви ОСОБА_1 від 14.07.2010 року йому була відновлена виплата пенсії за вислугу років. Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2262 « про пенсійне забезпечення осіб , звільнених з військової служби , і деяких інших осіб » право на пенсійне забезпечення на умовах даного закону мають тільки громадяни з числа військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань , які постійно мешкають на території України. І оскільки пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади , його органи не мають права виходити за межи своїх повноважень. Також представник зазначила, що вважають , що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду відносно оскарженого рішення суб’єкта власних повноважень. Не заперечувала призначити справу до судового розгляду, вважала, що усі необхідні документи додані до матеріалів справи.
Суд перевіривши матеріали справи встановив, що до судового розгляду спір між сторонами не врегульовано, заяви позивача про відмову від позову, залишення його без розгляду, а також про зміну та доповнення позовних вимог не надійшло.
Судом, визначені обставини, які визнаються та які потребують доказування, коло доказів, якими сторони підтверджують свої вимоги та заперечення,
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що с праву можливо призначити до розгляду у судовому засіданні
Керуючись ст. ст. 111, 121 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Закінчити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними та визнання права на отримання пенсії призначити справу до судового розгляду на 24 листопада 2010 року о 13 годин 00 хвилин у залі судового засідання №2 у приміщенні Євпаторійського міського суду за адресою м. Євпаторія вул. Перекопська 15А.
У судове засідання викликати сторони.
Суддя О.М. Куликовська