У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          07 червня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Текстиль-Сервіс”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання рішення загальних зборів недійсним, поновлення в правах члена товариства, визнання незаконної перереєстрації товариства та відновлення попередньої назви і місця знаходження,

в с т а н о в и л а :

              У липні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона була одним із засновників ТОВ “Текстиль- Київ - Л”, рішенням зборів засновників від 7 грудня 2001 року її незаконно, без її участі було виведено із складу товариства, а в подальшому відповідачі провели його перереєстрацію.

             Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня           2004  року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва  від         15 квітня 2004 року у задоволенні позову відмовлено.

            У касаційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати ухвалені у справі судові рішення , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва  від  15 квітня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                               Ю.Л.Сенін