Справа №2-а-1882/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 року                                      м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді – Татарінової О.А.,

при секретарі – Терновській М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

09.02.2010 року позивач звернувся із зазначеним адміністративним позовом в обґрунтування якого вказав, що 15 січня 2010 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.7.3е, 16.9 ПДР України, а саме: рухався в напрямку зеленої стрілки, ввімкненої одночасно з червоним сигналом світлофору, не надав дорогу транспортному засобу які рухались з іншого напрямку. У зв'язку з цим було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 425 грн. Позивач вважає постанову ВВ № 383558 по справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2010 року не законною тому що, в діях не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень на позов до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що протоколом ВВ № 137851 по справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2010 року складеного інспектором ДПС 4-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська старшиною міліції – Сидоренком Олександром В’ячеславовичем на ОСОБА_1 було накладено штраф в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень за порушення пунктів 8.7.3е, 16.9 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 5, 6), ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у зв'язку із порушенням ним п. 8.7.3е, 16.9 ПДР України, а саме: 15.01.2010 року о 15 годині 45 хвилині в м. Луганську на перехресті вул. Советська та Оборонна ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «FORD-SCORPIO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався в напрямку зеленої стрілки, ввімкненої одночасно з червоним сигналом світлофору, не надав дорогу транспортному засобу які рухались з іншого напрямку.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, перехрестя – місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одном рівні, межею є уявні лінії між початком заокруглень країв проїздної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою, перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з п. 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

У своєму позові та поясненнях наданих у судовому засіданні, позивач зазначив, що з місця, де були розташовані працівники ДАІ, світлофору, на дозвільний сигнал якого автомобіль позивача здіснював поворот праворуч, не видно взагалі. Таким чином, той факт, що автомобіль позивача здійснив поворот праворуч, на думку працівника ДАІ, на зелену стрілку, ввімкнену в додатковій секції одночасно з червоним сигналом світлофора, жодним чином не підтверджується, та має за основу лише припущення працівників ДАІ. Це підтверджується відеозаписом, що додається до протоколу: світлофору, керуючись сигналами якого здійснювався поворот, на відео немає. Таким чином, працівники ДАІ позбавлені жодного доказу того, що автомобіль позивача повертав праворуч на зелену стрілку, що була ввімкнена одночасно із червоним сигналом світлофору.

Відповідач пояснення позивача не спростував, доказів, які би підтверджували обґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності не надав, в протоколі про адміністративне правопорушення свідків чи понятих також не вказано.

Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ № 383558 від 15.01.2010 року, скаденого інспектором ДПС 3-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська старшиною міліції – Сидоренком Олександром В’ячеславовичем, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ:                             О.А. ТАТАРІНОВА