Справа №2-о-55/10

  Р ІШ Е Н Н Я

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

18 листопада   2010р.                          Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого                                       судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                              Шараповій О.О.

за участю заявника                                                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Вільногірську цивільну справу за заявою    ОСОБА_1 (треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3)  про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту належності   правовстановлюючого документу її померлій матері, ОСОБА_4, де зазначає, що мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2., після її смерті відкрились спадщина у вигляді Ѕ частки квартири, яка розташована у АДРЕСА_1 і належить на праві спільної сумісної власності батькам заявника. Свідоцтво про право власності на квартиру було видане 18.11.1994р. органом приватизації – Вільногірським державним гірничо-металургійним комбінатом. Спадкоємцями майна ОСОБА_4 за законом є заявник та заінтересовані особи у справі – її батько, ОСОБА_2, та сестра, ОСОБА_3

        При зверненні заявника до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини з’ясувалось, що прізвище матері у свідоцтві про право власності на квартиру, зазначене як «ОСОБА_4», не співпадає із зазначенням прізвища «ОСОБА_4» у свідоцтві про смерть, яке було видане на підставі паспорту. Внесення змін у зазначення прізвища є неможливим, оскільки на цей час не існує юридичної особи, яка видала свідоцтво про право власності, тобто іншим шляхом, крім постановлення судового рішення, вирішити питання щодо належності правовстановлюючого документу неможливо.

 У судовому засіданні заявник свою заяву підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що за життя матері уваги на невідповідність написання її прізвища у свідоцтві про право власності на квартиру вони не звертали, ніяких проблем не виникало. Мати до смерті проживала разом з  батьком заявника у квартирі у АДРЕСА_1 і була там зареєстрована.  

Заінтересовані особи по справі –  ОСОБА_2 та ОСОБА_3. – своїми заявами (ар.с.11,12) просили проводити розгляд справи без їх участі,  факти, викладені у заяві, визнали.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі свідоцтво про одруження ОСОБА_2, 1935р.н., уродженця Дніпропетровської обл., та ОСОБА_4, 1934р.н., уродженки Новосибірської обл.(ар.с.6), свідоцтва про народження заявника та про укладення нею шлюбу з ОСОБА_5 (ар.с.7,8), свідоцтво про право власності на житло у АДРЕСА_1, видане Вільногірським ДГМК 18.11.1994р. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (ар.с.9), свідоцтво про смерть ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (ар.с.10),  суд доходить висновку про задоволення заяви.

 Згідно ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Під час судового розгляду справи з пояснень заявника та письмових матеріалів справи встановлено, що мати заявника ОСОБА_4 за життя перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, була співвласником квартири у АДРЕСА_1 проживала та була там зареєстрована за паспортним обліком до дня смерті.

Таким чином, у суду немає підстав для сумніву у належності правовстановлюючого документу, невідповідність написання прізвища  матері заявника у свідоцтві про право власності та у її паспорті може пояснюватися помилкою працівників, які оформлювали приватизацію житла.  

      Керуючись ст.ст. 10,11,212,213,215,256,259 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

 Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити, що свідоцтво про право власності на житло у вигляді квартири у АДРЕСА_1, видане 18.11.1994р. Вільногірським ДГМК «ОСОБА_4; ОСОБА_2» належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

  Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Копію рішення направити заінтересованим особам  в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ                                                         М.Б.БОЛОНІНА