КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року місто Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Мішеніної С.В., Камзалова В.В.
При секретарі : Воронюк О.О.
За участю : ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та витребування майна із чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2010 року, встановила :
У березні 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що в час шлюбу, який ще не розірваний, з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р. набули спільне майно пральну машину, мікрохвильову піч та інше на загальну суму 6700 грн., яке повністю забрала відповідачка, а також одержала кредит на його, тобто позивача, ім’я в сумі 14 700 грн.
В ході розгляду справи ОСОБА_2 змінив вимоги тим, що виключив з розподілу майна пральну машину «Занусі» та просив її витребувати у відповідачки, а за інше майно стягнути коштами його частку 1950 грн. та Ѕ суми кредиту, що становить 7 350 грн., а всього 9 300 грн.
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 14.04.2010 р. позов задоволений: визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на праві спільної власності мікрохвильову піч «Електролюкс» вартістю 600 грн., пилосос «Альпарі» вартістю 300 грн., спальний гарнітур 3000 грн. та грошовий кредит в сумі 14700 грн., а всього майна на суму 18 600 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 350 грн., тобто Ѕ частину суми отриманого кредиту та 1 950 грн., що становить Ѕ частину спільно нажитого майна подружжя, а всього 9 300 грн.
Додатковим рішенням Чечельницького районного суду від 14.07.2010 р. стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн. та по сплаті державного мита в сумі 51 грн.
Основне та додаткове рішення викладено в такій редакції.
«Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як спільне майно подружжя : мікрохвильову піч «Електролюкс» вартістю 600 грн., пилосос «Альпарі» вартістю 300 грн., спальний гарнітур вартістю 2 000 грн., та грошовий кредит в сумі 14 700 грн., а всього майна на суму 17 600 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 350 грн., тобто Ѕ частину суми отриманого кредиту та 1 450 грн., що становить Ѕ частину спільно нажитого майна подружжя, а всього на суму 8 800 грн.
Зобов’язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 з незаконного чужого володіння пральну машину «Занусі».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн. та 51 грн. державного мита».
В обґрунтування апеляційної скарги на основне рішення, ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку доказів, порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим порушує питання про скасування рішення та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.
Задовольняючи позов, зокрема в частині присудження позивачу грошової компенсації 7 350 грн., що становить Ѕ частину суми кредиту, суд першої інстанції виходив із того, що грошові кошти були одержані у шлюбі та витрачені подружжям на потреби сім’ї.
Проте погодитися з таким висновком не можна.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23,24 постанови від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Про поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч.4 ст. 65 СК України).
З матеріалів справи, в тому числі змісту позовної заяви та рішення Томашпільського районного суду від 20.05.2010 р. про розірвання шлюбу, убачається, що шлюбні відносини між сторонами були припинені в жовтні 2008 р., з цього часу вони проживають окремо, спільного господарства не ведеться.
За таких обставин, коли кредитний договір був укладений позивачем 02.12.2008 р. після припинення шлюбних відносин з відповідачкою, гроші одержані за цим договором не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягають виключенню із поділу.
У зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права судове рішення підлягає скасуванню, а у справі слід ухвалити нове рішення щодо вищевказаного питання.
Не може залишатись в силі додаткове рішення, оскільки у порушення вимог ст. 220 ЦПК України з виниклого питання щодо судових витрат суд першої інстанції фактично ухвалив нове по суті рішення, що є недопустимим.
Доводи апелянта стосовно безпідставного зобов’язання повернути позивачеві пральну машину «Занусі», яка була ним же подарована відповідачці, не заслуговують уваги, оскільки заперечення не стверджені документально, окрім того в судовому засіданні відповідачка визнавала, що пральна машина є майном позивача, придбаним до шлюбу.
Інші покликання ОСОБА_1 також не спростовують правильності рішення стосовно поділу майна.
Судові витрати у відповідності до правил ст. 88 ЦПК України апеляційний суд присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 15,58 %, а відповідачці у тій частині, яких позивачеві відмовлено – 84,42%.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 липня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.
Визнати спільною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1, як майно подружжя: мікрохвильову піч «Електролюкс» вартістю 600 грн., пилосос «Альпарі» вартістю 300 грн., спальний гарнітур вартістю 2 000 грн., а всього майна на суму 2 900 грн.
Поділити вказане спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_1: мікрохвильову піч «Електролюкс» вартістю 600 грн., пилосос «Альпарі» вартістю 300 грн., спальний гарнітур вартістю 2 000 грн., а всього майна на суму 2 900 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 450 грн. грошової компенсації за Ѕ частку в зазначеному майні подружжя.
Зобов’язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 із незаконного чужого володіння пральну машину «Занусі» вартістю 2 800 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 у задоволенні відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 18,71 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8,50 грн. недосплаченого судового збору з позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21,52 грн. витрат по сплаті державного мита з апеляційної скарги та 101,29 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення апеляційного розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : підпис В.О.Чуприна
Судді : підпис С.В.Мішеніна
підпис В.В.Камзалов
З оригіналом вірно :
Суддя апеляційного суду В.О.Чуприна