Справа №22ц-4556/2010 Головуючий у суді 1 інстанції Скрипник О.Г.
Доповідач у суді 2 інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Волохова Л.А.,
при секретарі Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2009 року у справі за позовом Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з названим позовом, розмір якого збільшив в ході судового розгляду справи, і в якому посилався на те, що квартира АДРЕСА_1, в якій проживають відповідачі, знаходиться на балансі Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради.
ВРКП "Вишгородтепломережа" належним чином виконує свої зобов’язання по наданню комунальних послуг з теплопостачання та гарячого водовідведення квартиронаймачу та членам її сім"ї, які відповідно до вимог ст. ст. 160, 162 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.п 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за послуги, надані їм позивачем.
Однак, за період з 01.01.2006 року на час розгляду справи в суді за відповідачами утворилась заборгованість за опалення та гарячу воду, яка складає 5229,44 грн., які позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь. (а. с. 23)
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ВРКП "Вишгородтепломережа" просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що квартира відповідачів з 2002 року по сьогоднішній день до системи опалення та гарячого водопостачання не підключалася, в ній встановлено автономне опалення, тому відповідачі мають право на несплату вартості житлово-комунальних послуг.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 і є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ВРКП "Вишгородтепломережа", на балансі якого утримується даний будинок. Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами на укладався.
Відповідно до акту про від"єднання опалювальних приладів від 24.10.2002 року у зв’язку з несплатою відповідачами боргу в сумі 2122,33 грн. опалювальні прилади від"єднані від центрального опалення, трубопроводи з"єднані для циркуляції води по стояку. (а. с. 22)
Вказана обставина підтверджується також актом ДП "Ваше житло" від 26.11.2004 року. (а. с. 14)
Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_1 представниками ВРКП "Вишгородтепломережа" 04.09.2009 року в даній квартирі опалювальні прилади від"єднані від центрального трубопроводу, самі трубопроводи з"єднані для циркуляції води по стояку. В квартирі встановлено автономне опалення. (а. с. 13)
Виходячи з наведеного, суд дійшов вірного висновку, що вищезазначена квартира, починаючи з 2002 року та на сьогоднішній день до системи опалення та гарячого водопостачання не підключалася.
Також судом вірно встановлено, що оскільки позивач відключив квартиру відповідачів від системи опалення та припинив подачу гарячої води, то позивач в односторонньому порядку припинив надання комунальних послуг відповідачам.
Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно пунктів 1 та 6 ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім"ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п 3 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім"ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу)) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Доводи позовної заяви та апеляційної скарги про те, що з 01.01.2006 року позивач надає відповідачам послуги з опалення та гарячого водопостачання не заслуговують на увагу, оскільки позивач не надав суду доказів відновлення з 01.01.2006 року цих послуг шляхом зняття пломб та запірних вентилів у квартирі відповідачів.
Надані апелянтом копія рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2004 року та акт від 17.10.2003 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в зазначеному рішенні суду заборгованість за опалення та гаряче водопостачання стягнута з відповідачки за період з жовтня 2002 року по травень 2004 року, а акт КПТМ "Вишгородтепломережа" від 17.10.2003 року свідчить про виявлені порушення в квартирі у жовтні 2003 року. За цей період з відповідачки стягнуто заборгованість вищезазначеним рішенням суду.
Наданий апелянтом акт від 31.10.2003 року свідчить про гідравлічний та температурний режим у квартирі АДРЕСА_1 і не містить даних про відключення чи підключення цієї квартири до системи опалення та гарячого водопостачання.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач не надав суду доказів того, що відповідачам з 2006 року відновлено надання житлово-комунальних послуг шляхом зняття пломб та запірних вентилів і останні одержували такі послуги від позивача вчасно та відповідної якості, то суд прийшов до правильного висновку про відмову в позові.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду від 23 листопада 2009 року відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді