ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2010 р. справа № 2а-1279/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Сафронової С.В. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року по справі № 2а-1279/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання бездіяльності щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, неправомірною,-
встановила:
28 вересня 2008 року позивачка звернулась з позовом до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, в якому просила: визнати бездіяльність відповідача у проведенні перерахунку та виплати боргу з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку отримувала на доньку, у період з травня 2007 року по липень 2009 року протиправними; зобов’язати відповідача провести перерахунок суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 травня 2007 року по 1 серпня 2009 року відповідно до прожиткового мінімуму, в розмірі 13968 грн. 38 коп. та сплатити цю суму; зобов’язати відповідача проводити виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в подальшому у розмірі прожиткового мінімуму до травня 2010 року.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року адміністративний позов визнано частково: визнано бездіяльність відповідача у проведенні перерахунку та виплаті позивачці недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з травня 2007 року по липень 2009 року –протиправною. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок сплаченої позивачці в травні 2007 року –липні 2009 року суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що не відповідає вимогам закону. Зобов’язано відповідача сплатити позивачці недоплачену за травень 2007 року –липень 2009 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 7464 грн. 38 коп. В іншій частині позовних відмовлено.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 12.01.2010 року виправлено описки в постанові Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року, а саме: в резолютивній частині постанови суму, яка підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача вважати правильною як «2938 грн. 30 коп.» замість невірно зазначеної суми «7434 грн. 38 коп.»; в резолютивній частині постанови суду вважати правильним зазначення бездіяльності відповідача неправомірною у проведенні перерахунку за період з травня 2007 року по грудень 2007 року; у резолютивній частині постанови суду вважати правильним, що перерахунок належить зробити та провести недоплачені суми за травень 2007 року –грудень 2007 року.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків обставинам справи.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені. Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено про бажання розглядати справу без участі його представника та слухати справу за його відсутності, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітню дитину –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Так, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було встановлено наступне:
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку –у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, за середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.
Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу 3 частини 2 статті 56, та п.14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
На 2007 рік правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розмір виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювався, а постановою КМУ № 32 від 16.01.2007 року встановлено, що дана допомога у 2007 році застрахованим особам призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання і в II-IV кварталах ними ж і виплачується.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 –з 09.07.2007 року.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за 2007 рік, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не просить поновити строк звернення до суду, а відповідач в запереченнях просив застосувати наслідки такого строку (а. с. 23). Тому суду першої інстанції належало вирішити питання щодо застосування наслідків пропуску строку, відмовивши в задоволенні позовних вимог.
Позивач звернувся за позовом до суду 28.09.2009 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду на позовній заяві (а.с.3).
Виходячи з цього строк звернення позивачем до суду з вимогою перерахунку та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 27.09.2008 року, пропущений без поважної причини та в цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.
При цьому судова колегія зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має можливість скасувати її та прийняти нову постанову суду. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року по справі № 2а-1279/09 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 198, ст. 202, ст. 207 КАС України колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року по справі № 2а-1279/09 –задовольнити.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року по справі № 2а-1279/09 –скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: С.А. Уханенко