Справа № 2-122/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 року             Дніпровський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді                   Яровенко  Н.О.

при секретарі                        Нікіта О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради, КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття,-

в с т а н о в и в:

    Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття посилаючись на те, що 19 серпня 2008 року відбулось залиття її квартири. Залиття відбулось внаслідок халатного відношення власника розташованої вище квартири АДРЕСА_1 до сантехнічного обладнання в квартирі. Залиття було неодноразове, так у акті, складеному 11.05.2006 року, причиною залиття вказано самовільну зміну схеми під»єднання сантехнічного обладнання при проведенні ремонтних робіт в квартирі № 55. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 8 192 грн. на відшкодування матеріальної шкоди., 4 500 грн. витрат пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката, сплачений судовий збір в сумі 126 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 до участі в розгляді справи було залучено в якості відповідачів КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради та КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

    Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивач повинна довести той факт, що залиття її квартири відбулось саме внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідача-1. В акті не зазначено, в чому полягає халатне відношення відповідача-1 до сантехнічного обладнання, що призвело до залиття квартири позивача. Крім того, комісія ЖРЕО-418 не наділена повноваженнями щодо визнання особи винною у затопленні квартири № 51 в 2006 році. А також звертає увагу, що локальний кошторис не може вважатись доказом по справі, оскільки він був складений не одразу після залиття, а аж через 4 місяці, а також доказом є лише висновок будівельно-технічної експертизи. Тому вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню ще і з тих підстав, що ЖРЕО – 418 халатно відноситься до своїх обов’язків по здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання квартир.

    Представник відповідача-2 в судовому засіданні позов не визнав, оскільки будучи обслуговуючою організацією на момент залиття, в діях їх працівників відсутня будь-яка вина.

    Представник відповідача-3 в судовому засіданні позов не визнав, оскільки на момент залиття їх підприємство не було обслуговуючою організацією, а тому взагалі не має ніякого відношення до будинку в якому сталося залиття.

Суд вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією свідоцтва про власність (а.с.8). Власницею квартири № 55 є ОСОБА_2, що підтверджується копією договору міни (а.с.77).

19.08.2008 року відбулося злиття квартири АДРЕСА_2 з квартири № 55. Даний факт сторонами не оспорюється та підтверджений копією акта від 20.11.2008 року (а.с.7).

З акту вбачається, що причиною залиття квартири № 51 є халатне відношення власників квартири № 55 до експлуатації сантехнічного обладнання в квартирі.

Заперечуючи проти позову представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що вина ОСОБА_2 в залитті повністю відсутня. Оскільки ще 08.08.2008 року нею був викликаний сантехнік в зв’язку з течією вентиля на бачок. Сантехнік запропонував купити їй вентиль та повторно викликати. 13.08.2008 року вона знову викликала сантехніка, який під час заміни вентиля зламав його. В залитті винний сантехнік, який  перебуває в трудових відносинах з комунальним підприємством. Крім цього, представник відповідача пояснила, що акт складений з порушенням, а тому не може бути взятий судом до уваги.

Свідок ОСОБА_3, сантехнік, який приходив на виклик, в судовому засіданні пояснив наступне. Перший раз його викликали в квартиру № 55 з приводу течії з вентиля на бачок. В той момент в цей квартирі робився ремонт, була перероблена система ГВП та ХВП та опалення. Оскільки вентиль лопнув, він порекомендував придбати новий. Прийшовши другий раз на виклик він побачив, що замість вентиля з труби сторчить пробка, а на полу стоїть банка, в яку капає вода. Власниками квартири вентиль на стояку ХВП був перекритий. В цей день замінити вентиль не вдалося, оскільки необхідно було замінити частину труби. В цей же день ним було перекрито ХВП по стояку. Наступного разу він в квартирі № 55 був з приводу залиття.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 08.08.2008 року з квартири № 55 був викликаний сантехнік в зв’язку з течією вентиля на бачок, що підтверджується копією журналу ОДС (а.с.69). В цей день роботи не були проведені, оскільки сантехнік порадив купити новий вентиль, а потім його викликати знову. Придбавши вентиль ОСОБА_2 знову викликала сантехніка, що підтверджується копією журналу ОДС (а.с.73). Почавши заміну вентиля сантехнік встановив, що ще необхідно замінити частину труби ХВП (холодного водопостачання) та перекрив ХВП на квартиру. В цей же день відповідач покинула межі м. Києва. В судовому засіданні представник відповідача признала той факт, що поломка вентиля на бачок та як наслідок перекриття вентиля ХВП стояка по суті є аварійною ситуацією. Також встановлено, що починаючи з 13.08.2008 року по 19.08.2008 року, тобто по день залиття, власницею квартири не було вчинено жодної дії для усунення аварійної ситуації. 19.08.2008 року згідно копії журналу ОДС мешканцями  квартири № 51 був викликаний сантехнік з приводу залиття. В цей день на квартиру № 55 була перекрита вода. Зі слів представника відповідача 19.08.2008 року залиття сталося з вентиля ХВП, яким було перекрито воду ще 13.08.2008 року. 20.08.2008 року журналом ОДС зафіксовано виклик сантехніка з квартир № 51 та № 47 з приводу залиття з квартири № 55 (а.с.75). В цей день в квартирі № 55 замінили вентиля ХВП та ГВП.

Відповідно до ст.382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень у житловому будинку.

 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 ставши власницею квартири № 55 ще в 2004 році до ЖРЕО № 418 з приводу перевірки сантехнічного обладнання в квартирі жодного разу не зверталась, оскільки вважала, що в цьому немає потреби.  

У відповідності до правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій в акті повинно бути вказано причину залиття, аварії, чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання  мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.). Також в акті вказується висновки і рекомендації комісії, надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду. Акт підписується членами комісії, та власниками або мешканцями двох квартир.   

    З акту вбачається, що 19.08.2008 року поступила заявка на ОДС з квартири № 51 про залиття з квартири № 55. Сантехніки ЖРЕО -418 перекрили ХВП на квартиру, зламаний вентиль на бачок в вбиральні, 20.08.2008 року проведена заміна вентиля ХВП на бачок. До виникнення залиття, заявок на ОДС-2 та ЖРЕО -418 на ремонт сантехнічного обладнання від власників квартир № 51 та № 55 не надходили. Комісія вважає, що залиття квартири № 51 є халатне відношення власників квартири № 55 до експлуатації сантехнічного обладнання в квартирі. Також зазначено, які ремонтні роботи необхідно зробити в квартирі № 51.

В акті не вказано про несанкціоноване втручання  мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), але відсутність даної інформації в акті не може бути підставою для неприйняття акту як доказу по справі. Крім цього, будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ще під час першого візиту до квартири № 55 він побачив, що була перероблена система ХВП, ГВП та опалення. Свідок ОСОБА_4 пояснила, що мешканці квартири № 55 не надавали доступу до свого помешкання, внаслідок чого вони не мали змоги комісійно обстежити місце аварії в день аварії. В подальшому доступу також не було надано, а тому вказати про несанкціоноване втручання мешканців у роботу систем ХВП та ГВП не надалось можливим. Від отримання акту мешканці квартири № 55 також відмовились. Цей факт також підтвердила позивач.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода  завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

    Частиною 2 ст. 1166 ЦК України, передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками, викладені ними обставини про взаємини між сторонами підтверджуються іншими об’єктивними доказами.   Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з вини ОСОБА_2 було затоплення квартири ОСОБА_1, у зв’язку з чим за правилами ст. 611 ЦК України стосовно неї настають правові наслідки у вигляді відшкодування збитків. Представником відповідача не надано суду будь-яких доказів, що затоплення сталося не з вини відповідача, а з вини КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровського району.

Також, суд враховує, що відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідальність за належний стан внутрішньо-квартирного санітарно-технічного обладнання покладена на наймача або власника квартири.  

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.          

Вартість матеріальної шкоди завданої позивачу складає 8192 грн., що підтверджується локальним кошторисом (а.с.9-12). Представником відповідача в судовому засіданні наданий свій локальний кошторис, а підстав для неприйняття як доказу локального кошторису представленого позивачем у суду немає. Від призначення експертизи сторони в судовому засіданні відмовились.

       Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею  і документально підтверджені судові витрати. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 81 грн. 92 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Що стосується витрат на правову допомогу, то вони не підлягають стягненню, оскільки в судові засідання під час слухання справи по суті представник позивача з’явився   лише декілька разів, що свідчить про не виконання своїх зобов’язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 382, 611, 1166, 1192 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 58, 88, 131, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Дирекція з управління  та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної в м. Києві ради, КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8192 грн. матеріального збитку, 81 грн. 92 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

    Суддя