справа № 2ц - 2864/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року Антрацитівський міскрайоний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Філіпенко Л. П.
при секретарі Щербак А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із будинку що є в спільній частковій власності та по зустрічної позовної заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частини договору купівлі – продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи
В С Т А Н О В И В
11 липня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом про виділ в натурі частки із будинку що є в спільній частковій власності, та розташований за адресою: АДРЕСА_1, в обґрунтування якого посилається на те, що вона проживала з відповідачем в цивільному шлюбі і у них є малолітня дитина, яка проживає зі нею, на її утримання з відповідача стягнено аліменти. Оскільки їх сім’я розпалася, то тепер вона тимчасово живє разом з дитиною окремо. Згідно з договором купівлі -продажу, посвідченого Єсаулівською селищною Радою 10 липня 2002 року реєстр № 214 кожному з них належить по 1 /2 частині будинку за адресою АДРЕСА_1. Будинок має житлову площу 63,40 кв.м, загальну - 85,60 кв.м., також є належними до нього господарські та побутові будівлі та споруди: Б-б- літня кухня, В,Д - сараі, Е -погріб, Ж -навіс, К-уборна, №2-4 сооруженія, розташований на земельній ділянці площею 1250 кв.м., в тому числі під будівлями 222 кв.м., дотепер в ньому проживає відповідач.
На думку позивачці, будинок можна розділити на дві квартири, щоб забеспечити її з дитиною окреме житло для проживання, бо з відповідачем склалися неприємні стосунки і жити разом вони не могут. Тому вона бажає свою долю в частковій власності виділити в натурі, для цього звертаеться до суду. Добровільно розділити будинок та господарські споруди, чи встановити порядок користування сторони не змогли. Вважає, що необхідно провести судову техніко-будівничу експертизу, щоб визначити варіанти виділу її частки в натурі та встановити порядок користування землею відповідно.
Тому просить суд призначити судову техніко-будівничу експертизу, та ухвалити рішення, яким виділити її в натурі 1 / 2 частину будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на її користь судові витрати - 215 грн. держмито, 30 грн. ІТЗ, вартість проведення експертизи та за правову допомогу.
26 липня 2010 року відповідач ОСОБА_2 пред’явив зустрічний позов про визнання частини договору купівлі – продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, в обґрунтування якого посилається на те, що з ОСОБА_1 він деякий час перебував у фактичних шлюбних відносинах з 1998 року. Від спільного з нею життя у нас народилася дочка - ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. У жовтні 1999 року він виїхав на заробітки до м.Москва Російської Федерації, там він працював декілька років. У липні 2002 року він приїздив додому у с.Мечетка Антрацитівського району, провідав і ОСОБА_1 Остання завела розмову про те, що раз вони збираються жити однією сім'єю, то потрібно купити жилий будинок. Продавався жилий будинок у АДРЕСА_1. На купівлю цього жилого будинку потрібні були гроші у сумі 6000 гривень. 3000 грн. у нього були заощаджені, він їх заробив, працюючи в м.Москва. Ще 3000 грн. він позичив. Оскільки йому потрібно було терміново знову їхати до м.Москва, щоб працювати, то він доручив ОСОБА_1 купити для нього цей жилої будинок, та оформити право власності на вищевказаний будинок на його ім'я. Для цього він передав їй нотаріально оформлене доручення, посвідчене приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Александровою Н.Г. від 3 липня 2002 року, а також гроші у сумі 6000 грн.
Згодом ОСОБА_1 повідомила його, що вона придбала для нього житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1. Договору купівлі - продажу цього житлового будинку, посвідченого Єсаулівською селищною Радою від 10 липня 2002 року він ніколи не бачив. Він довіряв ОСОБА_1, матері його дочки і не вимагав від неї цього договору купівлі-продажу жилого будинку. Тільки після звернення ОСОБА_1 до Антрацитівського міськрайонного суду із позовом до нього про виділ у натурі частки із будинку, що є в спільній частковій власності він дізнався, що згідно договору купівлі-продажу від 10 липня 2002 року право власності на жилий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 належить їм обом в рівних частках. Він запропонував ОСОБА_1 добровільно передати йому Ѕ частину спірного житлового будинку, на що вона відмовила. Відмова передати жилий будинок суперечить домовленості з відповідачкою про придбання для нього жилого будинку за адресою АДРЕСА_1. Факт домовленості про придбання для нього цього жилого будинку можуть підтвердити свідки. Таким чином, на думку ОСОБА_2 він є справжнім покупцем за договором купівлі-продажу жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, посвідченого Єсаулівською селищною Радою від 10 липня 2002 року за №214 і зареєстрованого в БТІ 12 серпня 2002 року за № 75 в книзі 1, а договір купівлі-продажу спірного жилого будинку в частині, що стосується покупця ОСОБА_1, є удаваною угодою, укладеною з метою приховання справжнього покупця жилого будинку. (ст.235 ЦК України). Тому ОСОБА_2 просить - поновити строк звернення до суду із позовною заявою, який пропущено з поважних причин; - визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений Єсаулівською селищною Радою від 10.07.2002 року за №214 і зареєстрований в Антрацитівському БТІ 12.08.2002 року під №75 в книзі 1, в частині, що стосується покупця ОСОБА_1, недійсним; - визнати його, ОСОБА_2 дійсним покупцем зазначеного договору і власником житлового будинку під літерою «А-1», з належними до нього господарськими та службовими спорудами:б.л.кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Д», погріб під літерою «Е», навіс під літерою «Ж», уборна під літерою «К», споруди №2-4, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
У судовому засіданні
- ОСОБА_1 свої позов підтримує, просить розділити у рівних долях між ними житловий будинок АДРЕСА_1, якій належить їм згідно договору купівлі – продажу, якій нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського районного нотаріального округу Фурсової Н.М. 10 липня 2002 року, тобто по Ѕ частки кожному, та визнати за неї право власності на Ѕ частку домобудівництва, виділити її в конкретне користування квартиру № 2., у задоволенні зустрічного позову просить відмовити, та суду надала суду надала пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними у її позову. Крім того пояснила, що однією родиною вони жили з березня 1999 року, народилася дочка, жили вони в будинку свекрухи, не ладили. Коли не стало роботи, відповідачеві запропонували роботу в Москві. Виїхав він туди на заробітки, вона не працювала, жили на те, що він привозив. Гроші він віддавав їй. Потім вирішили купити будинок. Грошей своїх у них не було. Тоді він позичив у своїх родичів, а їй мати дала додому 3 тис. грн. Всіма документами займалася вона. Відповідач дав їй доручення, у якій сам указав, що купувати будинок на їхнє ім'я. Оформила вона договір так, як і вирішували - на двох, у липні 2002 року. До дня шахтаря ОСОБА_2 приїхав з Москви, вона йому показала документи. І він знав, що будинок на двох. Тому й у зустрічному позові, що раніше здавав у суд указав «Моя згода на оформлення документов на будинок на нас обох пояснюється тим, що ми в той час проживали разом, мали дитину, що для мене було найважливішим». По експертизі будинок можна поділити на дві квартири, от вона й просить виділити її квартиру № 2.
- ОСОБА_2 просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, його позов задовольнити по тим підставам, які він обґрунтував у зустрічної позовної заяві, пояснивши, що в Москву виїхав, щоб заробити додому в якому збирався жити з родиною, а може й сам. Не заперечує, що всі гроші були в позивачки, але коли вирішили купити будинок за 6 тис.грн., у них було тільки три, не вистачало, тому він взяв у родичів 400 доларів США. Заперечує, що оформляв доручення на покупку будинку на двох, але підтвердив, що довіряв позивачці, і всім займалася вона. Але не бачив договору доти, поки копію не дали в суді. Уважає, що коль всі гроші заробив він, те й належить дубинок йому.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, тому що сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує його законність і обґрунтованість.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Сторонами визнається і не оспорюється, і це підтверджується матеріалами справи, що дійсно вони проживали однією сім’єю без шлюбу з березня 1999 року, мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкали у будинку матері ОСОБА_2 Потім через сформовані неприязні відносини між позивачкою й матір'ю ОСОБА_2 сторони вирішили купити будинок, щоб жити своєю родиною окремо.
Той факт, що будинок АДРЕСА_1, на законних підставах купувався на ім'я обох підтверджується довіреністю, що ОСОБА_2 оформив 3 липня 2002 року у приватного нотаріуса Антрацитівського міського нотаріального округу Александрової Н.Г., реєстр № 2751 (а.с. 137). І ОСОБА_2 мав можливість заперечити це доручення, але він відмовився це робити. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 виконала волю ОСОБА_2, оформив договір купівлі - продажу спірного будинку на двох покупців.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 про те, що він не знав, що договір купівлі - продажу спірного будинку оформлений на двох покупців. Про його згоду на таке оформлення власності говорить і той факт, що у зустрічному позові, що ОСОБА_2 здавав у суд 23 липня 2009 року він вказав «Моя згода на оформлення документов на будинок на нас обох пояснюється тим, що ми в той час проживали разом, мали дитину, що для мене було найважливішим» (а.с.56). Тому суд уважає, що ОСОБА_2 пропущено строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки договір договір купівлі – продажу будинку за АДРЕСА_1 був посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського районного нотаріального округу Фурсової Н.М. 10 липня 2002 року реєстр № 214 ( сторони помилково вказують про те, що цей договір купівлі - продажу посвідченій Єсаулівською селищною Радою Антрацитівського району), тобто строк для звернення до суду починається від цього дня. Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тому суд вважає, що позовни вимогі ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою, який, на його думку, пропущено з поважних причин, про визнання договіру купівлі-продажу житлового будинку, в частині, що стосується покупця ОСОБА_1, недійсним, та про визнання його, ОСОБА_2 дійсним покупцем зазначеного договору і власником житлового будинку з належними до нього господарськими та службовими спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України «Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.» Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 1469/23 від 16 грудня 2008 року (а.с.25-42) житлової будинок АДРЕСА_1 може бути розділений у рівних долях на 2 квартири, при пропонованому варіанту поділу будинку необхідно провести слідуючи перебудови: закласти дверної проїм між приміщеннями № 1 та № 2, в приміщенні № 2 виконати перепланування для організації кухні площею не менше 7,0 кв.м., для входу в квартиру в приміщення № 2 замість віконного пройому пробити двері, прибудувати крильце. А також вирішити питання відособленого опалення, електропостачання и його рахунку, та получити дозвіл Ребриковської сільської ради та погодити його у встановленому порядку з компетентними організаціями ( органами архітектури, госпожнагляду, санэпидемстанції, підприємством електромережі).
Тому суд вважає, що позовни вимогі ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із будинку що є в спільній частковій власності підлягають задоволенню
На підставі ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 356, 358, 364 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позовни вимоги ОСОБА_1.
Розділити у рівних долях між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1, позначений у плані під літером А-1 житловою площею 63,40 кв.м, загальною - 85,60 кв.м., з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 1250 кв.м., в тому числі під будівлями 222 кв.м., якій належить їм згідно договору купівлі – продажу, якій нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського районного нотаріального округу Фурсової Н.М. 10 липня 2002 року, тобто по Ѕ частки кожному.
Признати за право власності на Ѕ частку домобудівництва, та виділити в конкретне користування
- ОСОБА_1 квартиру № 2 , яка складається із приміщення №1 площею 5,6 м.кв. вартістю 778 грн., приміщення №6 площею 4,3 м.кв. вартістю 597 грн., приміщення №7 площею 12,3 м.кв. вартістю 1708 грн., приміщення № 8 площею 18,7 м.кв. вартістю 2595 грн., а також веранду літер «а» вартістю 135грн., вхідний ґанок літер «а » вартістю 55 грн., сарай літер «Д» вартістю 290 грн., уборную літер «У», вартістю 74 грн., сарай літер «З» вартістю 1338 грн., навіс літер «И», вартістю 89 грн., огорожу №3, вартістю 375 грн., частину огорожі №5 вартістю 64 грн., колодец № 4 вартістю 701 грн., у такий спосіб вартість будівель, виділюваних користувачу квартири №2 складає 8899 грн., або 50\100 частини домобудівні в цілому.
- ОСОБА_2 квартиру № 1 , яка складається із приміщення №2 площею 15,8 м.кв. вартістю 1895 грн., приміщення № 4 площею 7,9 м.кв. вартістю 948 грн., приміщення №5 площею 6,1 м.кв. вартістю 732 грн., а також літню кухню літер «Б,б» вартістю 1808 грн., сарай літер «В» вартістю 88 грн., погріб літер «Е», вартістю 398 грн., навіс літер «Ж», вартістю 122 грн., огорожу №1 вартістю 516 грн. огорожу №2 вартістю 596 грн., частину огорожі № 5 вартістю 113 грн. у такий спосіб вартість будівель, виділюваних користувачу квартири №2 складає 9003 грн., або 50\100 частини домобудівні в цілому.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю квартир у сумі 52 грн.
По пропонованому варіанту поділу будинку необхідно провести слідуючи перебудови: ОСОБА_1 закласти дверної проїм між приміщеннями № 1 та № 2, ОСОБА_2 в приміщенні № 2 виконати перепланування для організації кухні площею не менше 7 кв.м., для входу в квартиру в приміщення № 2 замість віконного пройому пробити двері, прибудувати крильце. Співвласникам вирішити питання відособленого опалення, електропостачання и його рахунку, а також получити дозвіл Ребриковської сільської ради та погодити його у встановленому порядку з компетентними організаціями ( органами архітектури, госпожнагляду, санэпидемстанції, підприємством електромережі).
Виділити в користування ділянку двору - ОСОБА_2 за № 1 площею 625 кв.м., с обліком площ занятих під будівлями, що відповідає його ідеальній долі, що на плану додатка № З висновку пофарбований синім кольором;- ОСОБА_1 за № 2 площею 625 кв.м., с обліком площ занятих під будівлями, що відповідає її ідеальній долі., що на плану додатка № 3 висновку пофарбований жовтим кольором . Частку огорода, що примикає до поділити між співвласникам самостійно на дві ділянки по 1\2 части огороду кожному, у такий спосіб ліву частину огороду, що примикає до двору квартири №1 залишити в користуванні ОСОБА_2, а праву - ОСОБА_1.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частини договору купівлі – продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнаті