Справа № 2-2654/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року                   Дніпровський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді                         Яровенко  Н.О.

при секретарі                               Бондар О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Герольдмайстер» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди , -  

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Герольмайстер» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди посилаючись на те, що він працював в ТОВ «Грольдмайстер» на посаді кур’єра з окладом 1200 грн. В січні 2010 року на підприємстві відбулося зібрання, на якому співробітникам було запропоновано від своєї зарплати залишати на підприємстві 20%, своєї зарплати, на оплату комунальних послуг. В подальшому протягом 2 місяців без його погодження у нього утримували 20% від зарплати. Відповідач немає право без попередження за 2 місяці вносити зміни в оплату праці.  Звільнившись з підприємства відповідач не провів з ним остаточний розрахунок. Крім стягнення заборгованості по зарплаті позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду.

     В судовому засіданні представник позивача, уточнивши позов, повністю його підтримала та просить суд стягнути з ТОВ «Герольдмайстер» 1085 грн. заборгованості по зарплаті, 628 грн. 87 коп. компенсації за невикористану відпустку, а всього 1714 грн. 28 коп. та стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

    В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та пояснила, що позов не обґрунтований, оскільки позивач був прийнятий на посаду кур’єра з посадовим окладом згідно штатного розпису, при звільненні йому були нараховані кошти, які підлягаю виплат, але позивач не звернувся за виплатою належних йому коштів, позивача було повідомлено про необхідність з’явитись за належними йому коштами, але він не з’являється, на першу ж вимогу позивача в касі підприємства йому будуть виплачені кошти.

    Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

    Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, наказом №01-10-п від 06.10.2009 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду кур’єра з окладом згідно штатного розкладу, з випробувальним терміном 2 місяць (а.с.39). Відповідно до штатного розкладу, який діяв на той момент в ТОВ «Герольдмайстер», посадовий оклад кур’єра складав 650 грн. (а.с.42-45). В подальшому змінивши штатний розклад посадовий оклад кур’єра став – 830 грн. (а.с.46-47), а пізніше, ще раз змінившись, став на момент звільнення складати 870 грн. (а.с.48-49).

    05.03.2010 року ОСОБА_2 написав заяву про звільнення його за ст. 38 КЗпП України, на підставі якої було винесено наказ № 02-03-у від 05.03.2010 року, де вказано начислити компенсацію за невикористану відпустку за період з 06.10.2009 року 05.03.2010 року, в кількості 11 днів (а.с.40-41).

    Згідно довідки по заробітній платі позивачу нараховано та не виплачено 269 грн. 03 коп. (а.с.50).

    Відповідно до ст.. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

    Наполягаючи на позові представник позивача пояснила, що її сина ОСОБА_2. було прийнято на роботу з окладом в 1200 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так представником позивача в судовому засіданні не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які викладені в позовній заяві, а представником відповідача в судовому засіданні було надано докази, що посадовий оклад ОСОБА_2, як кур’єра в ТОВ «Герольдмайстер» ніколи не складав 1200 грн.

Що стосується невиплаченої заборгованості, представником позивача не надано жодного доказу тому, що відповідач відмовляв в виплаті заборгованості як в момент видачі трудової книжки, так і після цього.

Крім того, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 до ТОВ «Герольмайстер» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст..117 КЗпП України, ст.ст. 10, 58, 88, 131, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_2 до ТОВ «Герольдмайстер» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди відмовити.

    До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя