Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

          23 серпня 2024 року                                                  Справа №200/5769/23  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державного підприємства

«Добропіллявугілля-видобуток»

про забезпечення адміністративного позову Державного підприємства

«Добропіллявугілля-видобуток»

до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими

платниками податків

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                 ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення від 07.12.2022 № 28/32-00- 04-01-06 щодо можливості своєчасного виконання Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» своїх податкових обов`язків, зобов`язання   прийняти рішення, яким встановити неможливість своєчасного виконання Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» своїх податкових обов`язків згідно заяви від 30.09.2022 № 01-10/623.

23.08.2024 року позивачем надана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України вчиняти будь які дії, що пов`язані з погашенням податкового боргу, зазначеного у заяві Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» від 30.09.2022 № 01-10/623 та рішенні Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України від 07.12.2022 № 28/32- 00-04-01-06, зокрема: сплати податку на прибуток підприємства за 2021 рік, ІІ та ІІІ квартал 2022 року; сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року; сплати екологічного податку за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року; сплати земельного податку з лютого 2022 року по грудень 2022 року; подання контролюючому органу річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у тому числі щодо стягнення коштів, опису майна у податкову заставу, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Доводи заяви обґрунтовані тим, що, як вважає позивач, невжиття заходів забезпечення позову неминуче потягнуть за собою значне скорочення виробництва та ймовірні технологічні проблеми, як наслідок – зменшення та затримку виплати заробітних плат, падіння рівня зайнятості та зростання кількості безробітних внаслідок скорочення штату підприємства або повної його ліквідації, та враховуючи наближеність підприємства до лінії зіткнення дані обставини можуть мати катастрофічні наслідки, які будуть невідворотними.

Згідно ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України  заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Види забезпечення адміністративного позов визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача.

Поряд з цим, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Тобто, обраний спосіб забезпечення позову повинен бути адекватним до вимог, на забезпечення яких він вживається, при цьому захід забезпечення адміністративного позову, який застосовується, до суб`єкта владних повноважень, не повинен перешкоджати нормальній реалізації його управлінських функцій та не вирішувати справу по суті.

Згідно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, або очевидними є ознаки протиправності рішення,  дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Крім того, відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу зазначеної норми чинного законодавства вбачається, що у разі оскарження рішення контролюючого органу у судовому порядку його виконання зупиняється прямою нормою Закону.

При цьому, суд вважає, що забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, вирішує справу по суті та вплине на реалізацію управлінських функцій суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що задоволенню не підлягає.  

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

                                                          У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про забезпечення адміністративного позову до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків шляхом заборони Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України вчиняти будь які дії, що пов`язані з погашенням податкового боргу, зазначеного у заяві Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» від 30.09.2022 № 01-10/623 та рішенні Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України від 07.12.2022 № 28/32- 00-04-01-06, зокрема: сплати податку на прибуток підприємства за 2021 рік, ІІ та ІІІ квартал 2022 року; сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року; сплати екологічного податку за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року; сплати земельного податку з лютого 2022 року по грудень 2022 року; подання контролюючому органу річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у тому числі щодо стягнення коштів, опису майна у податкову заставу, до набрання законної сили рішенням у даній справі – відмовити повністю.  

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.   

          Суддя                                                                                  Т.В. Давиденко