Справа № 2-3643/2010 p.
PI Ш Е Н Н Я
ІМЕН Е М УКРАЇНИ
08 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі
Головуючої судді Антипової Л.О.
при секретарі Дворніковій Т.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання права та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо виплати пенсії не в повному обсязі незаконними, зобов'язати відповідача визнати за ним право на отримання пенсії у розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком встановленої ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком .
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, з 14.03.1997 року йому було встановлено 3 групу інвалідності, пов'язану з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС - безстроково, і що він має право на отримання пенсії, державної і додаткової, які передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається законом на кожен рік. Посилався на те, що встановлення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму базується на нормах Конституції України та конституційних законах - Закону України ,,Про прожитковий мінімум,, від 15.07.1999р. № 966-ХІV, ст. 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ
З 19.11.2009 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та з 14.03.1997 року отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На думку позивача, відповідач виплачує йому пенсію не у повному обсязі та не визнає за ним право на отримання державної пенсії у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи, що мінімальна пенсія за віком встановлена ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідач нараховує та виплачує йому пенсію керуючись при цьому постановами КМУ та внесеними змінами до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які на даний час скасовані рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. за № 10-рп/2008р.
На письмове звернення до Відповідача, йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова в здійсненні перерахунку, на думку позивача, є протиправною, та такою, що порушує його конституційні та законні права.
Таким чином, позивач просить визнати дії відповідача щодо виплати йому пенсії не в повному обсязі незаконними (неправомірними), зобов'язати Відповідача визнати за ним право на отримання державної пенсії у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та визначений законом. Також, просить припинити дії, які порушують його право на отримання державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати перерахувати і виплатити йому пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше проведених виплат, з часу призначення пенсії по інвалідності, з 2002 року.
В судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі виходячи із доводів, якими обґрунтовано позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення, просив в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в запереченнях, а справу розглянути у його відсутність з урахуванням наявних доказів.
За таких обставин, суд вважає можливим розглядати і вирішувані справу у відсутності відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідачем не заперечується та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії ociб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Факт встановлення позивачу інвалідності третьої групи, пов'язану з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 053697, серія № КИЕ-1.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності. Даний факт підтверджується довідкою наданою відповідачем та відповіддю відповідача від 22.12.09 р. за № 3677/06, де він підтверджує факт призначення та виплати пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не визнання права за позивачем в отриманні державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами I3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вказані, норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей набрала чинності з 01.01.2008 року, проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008р. вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону № 796-ХІІ від 06.06.1996 року, позивач має право на призначення державної пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з часу призначення пенсії відповідно до Закону України № 796-XIІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3. 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникненню права на державну пенсію.
Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: - по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Правовою базою для визначення та встановлення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму є ст. 46 Конституції України, Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р., № 966-ХІV та Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000р., № 2017-ІІІ.
У Відповідності до вищевказаної правової бази, частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ч. З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений ст.ст. 50, 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки поняття розмір і порядок не тотожні, і закон не надає право КМ України змінювати розмір встановленої законом пенсії.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні спорів, застосуванню підлягають закони. Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва при визначені розміру пенсії керувався постановами КМУ.
Таким чином, доводи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про призначення пенсії за Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4, п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету КМ України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року сторони звільнені від сплати судового збору, а тому судовій збір компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 3, 4, ч. 8 ст. 8, ч. 9 ст. 8, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 21 008р. № 10-рп/08, ст. 2 Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р., № 966-ХІV, ст.ст. 2, 6, 17 Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000р., № 2017-ІІІ, ст.ст. 49, 50, 54, ч. З ст. 67 Зак к", п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р., ч. 1 ст.15, ч. 1 ст. 16, п. 1, 3, 4, 5, 8, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в України в Дніпровському районі м. Києва про визнання права та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію задовольнити.
Визнати дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо виплати позивачу пенсії не в повному обсязі незаконними.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва визнати за позивачем право на отримання державної пенсії передбаченої ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі шести мінімальних пенсій за віком розрахованої від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, затвердженого Законами України на відповідні роки з часу встановлення інвалідності, а саме з 2002 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва визнати за ОСОБА_2 право на отримання щомісячної додаткової пенсії у розмірах передбачених ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи, що мінімальна пенсія за віком встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з часу призначення пенсії, з 2002 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва провести перерахунок та виплату державної пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком розрахованої від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, затвердженого Законами України на відповідні роки, з 2002 р.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії передбаченої ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи, що мінімальна пенсія за віком встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з часу призначення пенсії, з 2002 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: