Справа № 2-651/

        2010 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

в складі:     головуючого             - судді Тощевої О.О.

        при секретарі             - Ібрагімової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання до закінчення навчання,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом 13 жовтня 2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є студентом Севастопольського вищого професійного училища, у зв’язку з чим, потребує матеріальної допомоги на витрати пов’язані з навчанням, проте відповідач у наданні матеріальної допомоги відмовляється, тому просив стягнути з нього аліменти на своє утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 300 гривень щомісячно до закінчення навчання.

Позивач та його представник – ОСОБА_3 у судовому засіданні зменшили розмір позовних вимог та просили стягнути з відповідача аліменти у розмірі 200 гривень щомісячно до закінчення ОСОБА_1 навчання.

У судовому засіданні відповідач змінені позовні вимоги визнав, в тому числі погодився із визначеним позивачем способом та розміром стягнення аліментів.

Заслухавши пояснення сторін, доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 2) та не спростовувалося у судовому засіданні відповідачем.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач навчається на денному відділенні другого курсу Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій і закінчує навчання 26 квітня 2011 року (а.с. 3).

При цьому, враховуючи що позивач продовжує навчання у вищому навчальному закладі на денному відділенні, тому у нього відсутня можливість працевлаштування, крім того, навчальний заклад знаходиться у м. Севастополі, який є значно віддаленим від місця його постійного проживання, у зв’язку з чим, у суду не має сумніву, що позивач щомісячно потребує матеріальної допомоги на витрати пов’язані з навчанням, в тому числі із проїздом до навчального закладу та проживанням у м. Севастополі, що також підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи квитанціями.

Разом із тим, ці обставини визнавалися у судовому засіданні сторонами, тому в силу ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Також, судом встановлено, що відповідач не приймає участь у фінансуванні подальшої освіти позивача та ніякої матеріальної допомоги на навчання йому не надає, що також не оспорювалося у судовому засіданні відповідачем.

Отже, виходячи із положень ст. 199 СК України у взаємозв’язку із вищевикладеними обставинами справи, суд доходить до висновку, що є досить підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача у зв’язку із продовженням ним навчання.

Приймаючи до уваги, що положеннями ч. 1 ст. 200 СК України передбачена можливість визначення розміру аліментів як у твердій грошовій сумі та і в частці від заробітку (доходу) платника аліментів, тому ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить насамперед позивачу, у зв’язку з чим, суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Вирішуючи питання про розмір аліментів суд, відповідно до положень ст.ст. 182, 200 ч. 2 СК України, враховує витрати позивача виходячи із вартості підручників, проїзду до навчального закладу та витрати на продукти харчування і інші потреби особистого життя, а також приймає до уваги, що позивач має можливість одержувати утримання також від мати, яка має рівний з відповідачем обов’язок утримувати дитину.

Крім того, суд бере до уваги згоду відповідача на стягнення з нього аліментів у визначеному позивачем способі та розмірі і вважає, що змінений позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 191 ч. 1 СК України, аліменти присуджуються від дня подання позову, у зв’язку з чим, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з дня пред’явлення позову до суду, яким відповідно до відбитку штампу суду є  13 жовтня 2010 року.

При цьому, приймаючи до уваги, що право на утримання аліментів повнолітньою дитиною невід’ємно пов’язане із навчанням, тому відповідно до ст. 199 ч.2 СК України право на утримання цих аліментів припиняється у разі припинення часу навчання, у зв’язку з чим, аліменти належить стягнути тільки на час навчання позивачем у навчальному закладі, але не більш, як до досягнення ним двадцяти трьох років.

В силу ст. 88 ЦПК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року, із змінами, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривня 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 6, 182, 191, 199-201 СК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 61, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

        в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця сел. Кургальджино Кургальджинського району Целіноградської області (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Роздольне Совєтського району Автономної Республіки Крим, аліменти на його утримання, як сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 200 (двісті) гривень щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2010 року до часу припинення навчання, а саме до 26 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: