Справа № 2а-1477 / 10

П О С ТА Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого Назарова М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу  за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов»язання здійснити доплату та перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до висновку Луганської обласної МСЕК від 05.03.07 р. у порядку чергового переогляду його визнано інвалідом П групи з 05.03.07 року безстроково, 26.10.10 року звернувся з адміністративним позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов»язання здійснити доплату та перерахунок пенсії до відповідача - Управління пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» /далі – Закону/, згідно якої призначений розмір пенсії для інвалідів П групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком; статтею 50 вказаного закону передбачено призначення додаткової пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідів П групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

    Просить визначити протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплаті пенсії з 05 березня 2007 року по 30 вересня 2008 року у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» /далі – Закону/, відмову УПФУ № 539/М-12 від 10.08.10 р. про такий перерахунок визнати протиправною та зобов»язати відповідача зробити перерахунок та виплату йому пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за вказаний період.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, і 22.11.10 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він посилається на   обґрунтованість своєї відмови за звернення позивача 05.08.10 р., адже

позивачем був пропущений 6 місячний строк для пред'явлення позовної заяви, який передбачений ст. 99 КАС України: позовна заява подана 21.10.10 року, також позивачем не представлено доказів поважної причини пропущений строку для подачі адміністративного позову, тому згідно ч. І ст. 100 КАС України є підстави відмовити у задоволені позовної заяви:

Посилання позивача на положення Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та "Про пенсійне забезпечення" при вимозі перерахунку пенсії за минулий період недоречне, оскільки зазначена норма передбачає випадки виплати нарахованої, але не отриманої суми пенсії. Пенсію та підвищення до пенсії позивачу нараховано і виплачено в розмірах, встановлених діючим законодавством.

Строки перерахунку пенсії визначено статтею 45 зазначеного Закону (з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа).

Позивач мав змогу дізнатися про порушене право та оспорити дії управління Пенсійного фонду України в Антрапнтівському районі Луганської області, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статті 10,33,34 ЗУ "Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.96 р. № 49/96-ВР, постанов Кабінету Міністрів України від 19.03.69 р. № 342, від 26.07.96 р. № 831, 10.11.2000 р. № 1686, від 03.01.2002 р. № 1, від 27.08.2003 р. № 1350 мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500000 карб., з 1 серпня 1996 р. її розмір був збільшений в 1,108 раз і склав (після проведення грошової реформи і заміни карбованців на гривні) 16,62 грн., з 01.12.2000 р.-18,10 грн., з 01.01.2002 р.- 19,91 грн.

Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою КМУ від 30.05.97 р. № 523.

Згідно з вимогами статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" військовослужбовцям пенсії по інвалідності за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, що стали інвалідами внаслідок поранення, кантузії чи каліцтва, які вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Позивач виявив бажання отримувати пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з чим було реалізовано право вибору пенсійних виплат.

Частиною 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб, які втратили працездатність. Частиною 3 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком визначений цією статтею застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом.

Оскільки позивач отримує пенсію на підставі ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , відповідно до положень ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністров України, а саме виходячи з розміру 19,91 грн., згідно постанови КМУ від 03.01.2002 р. № 1.

Крім того згідно Довідки від 01.01.07 р. "Про результати вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях; які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" зроблені висновки і встановлена базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі статті 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка становить 19,91 грн., та рекомендовано ураховувати саме цю цифру при розгляді відповідних справ судами нижчого рівня.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1: інвалідам II групи - 20 відсотків.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках: по II групі інвалідності - 965 гривень.

За таких обставин позивач прийшов до помилкового висновку про правомірність позовних вимог щодо перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ч. З ст. 67, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" оскільки такий висновок не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного просять у задоволенні позову відмовити за необгрутованістю.

Суд, оцінюючи надані сторонами докази, вважає позов як такий, що не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку  призначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний замет громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді:

- державної пенсії;

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права  на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії , які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 %  мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи – у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів  3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, по 2 груп інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

    Є встановленим, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та користується пільгами, передбаченими для осіб, віднесених до 1 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 /а.с. 3/.

    В період з 05.03.07 року позивач був  інвалідом 2-ї групи у зв’язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов’язків воїнської служби  із ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС безстроково відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК /а.с. 4/.

Таким чином, позивачу було призначено пенсію як інваліду 2-ї групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов’язків воїнської служби із ліквідації  наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 7/.

Також є встановленим, що позивач 05.08.10 року звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області із заявою про  перерахунок державної та щомісячної додаткової пенсій за період з моменту встановлення йому другої групи інвалідності – 05.03.07 року - по 30 вересня 2008 року – час, з якого його аналогічні вимоги задоволені у повному обсязі Луганським окружним адміністративним судом, і це судове рішення звернуто до виконання /а.с. 9/.

     Відповіддю відповідача № 539/М-12 від 10.08.10 року в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено /а.с. 7/.

     Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо перерахунку за період з 05.03.07 року по 30.09.08 року його основної пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, виходячи з 75% мінімальної пенсії, що відповідає прожитковому мінімуму за певні періоди, є необґрунтованими.

    Так, згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач ОСОБА_1 з вимогами з 05.03.07 р. по 30.09.08 р. звернувся до відповідача - УПФУ в Антрацитівському районі - із заявою про проведення вищевказаного перерахунку пенсій 05.08.10 р. /а.с. 6/.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для  задоволення вимог позивача  щодо перерахунку пенсії за вказаний період, тому вважає за необхідне відмовити йому у задоволенні позову саме за необгрутованістю.

Щодо думки відповідача, що необхідно до спірних правовідносин застосувати вимоги ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки позивач пропустив передбачений законом 6-місячний строк для пред»явлення позову, то суд не може з цим погодитися, адже суду надані відомості, що позивач ще 25.08.10 р. звертався до суду в поряду цивільного судочинства, проте у зв»язку зі зміною підсудності справ вказаної категорії, провадження у справі було закрите ухвалою суду від 28.09.10 р. /а.с. 6/, а йдеться про оскарження відмови від 10.08.10 р., тому суд ухвалою під час відкриття провадження у справі поновив йому цей строк /а.с. 15/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 9, 17, 69-72, 87, 94, 99, 122, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,     що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 року №796-Х11, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії відмовити  за необґрунтованістю.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови – і в той же строк.

    Постанову надруковано у нарадчій кімнаті.

Суддя Антрацитівського

Міськрайонного суду:                                                                       М.В. Назарова