Справа № 2-3685 / 10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 р. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого
судді Назарової М.В.
при секретарі Зятьковій О.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Темп ЛТД-А» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» з 13 грудня 2005 р., працюючи у якості гірничого робочого підземного з повним робочим днем під землею, з 08 квітня 2009 р. переведений гірничим робочим підземним очисного забою, з 13 жовтня 2009 р. –гірничим робочим підземним.
Звільнений 13 липня 2010 р. на підставі ст. 40 п. 4 КЗпП України за скоєний 12 липня 2010 року прогул без поважних причин – Наказ № 105-П від 13.07.10 р.
Позивач 16 серпня 2010 р. звернувся до суду із заявою, яку надіслано поштою 12 серпня 2010 р., в якій просить поновити його на роботі в ТОВ «Темп ЛТД-А» в якості гірничого робочого підземного та стягнути з відповідача на його користь за час вимушеного прогулу середній заробіток.
В обгрунтовування своїх позовних вимог вказує, що вважає своє звільнення незаконним, оскільки йому було видано наряд на зачистку схилу, де відсутня вентиляція, трапи засобів зв»язку, термін дії саморятувальників сплинув, мають місце інші порушення Техніки безпеки та охорони праці, а також він залишився один, оскільки все звено звільнилося. Про загрозу своєму життю він написав доповідну на ім»я директора ТОВ «Темп ЛТД-А», яку 13.07.10 р. надіслав відповідачу поштою.
В судовому засіданні позивач та його представник – ОСОБА_1 підтримують позовні вимоги і пояснили:
Позивач - що увесь червень 2010 р. він працював на дільниці відповідача «Інтеграл», де відсутня належна вентиляція, 12 липня 2010 р. він прибув на роботу у третю зміну – приблизно о 23-й. На наряді були він, помічник начальника дільниці ОСОБА_3 та два гірничоробочих очисного забою ОСОБА_4 та Николенко, які написали заяви про своє звільнення. Таким чином, залишився він один. ОСОБА_3 усно оголосив наряд на зачистку схилу, що є ремонтними роботами, які проводяться лише в першу зміну – і за такий наряд він не розписувався, а розписався в журналі нарядів лише за інструктаж. Оскільки на шахті відповідача мають місце порушення техніки безпеки, а саме: спуск до шахти здійснюється на вантажному вагоні, де відсутні сигнальний жезл і немає гальмівної вилки; в шахті був лише вихідний струм повітря; з 1-го по 20-й пікети /кожні 20 м/ не було жодної рації; то він написав доповідну на ім»я директора шахти, в якій пояснив причини, з яких він відмовляється йти до шахти і яку підписали Николенко та ОСОБА_4, а ОСОБА_3 – відмовився. Він на території шахти дочекався, доки помиється попередня зміна, і з ними поїхав звідти. Наступного дня йому юрист показав Наказ № 103к, в якому він розписався. Від юриста він дізнався про своє звільнення за прогули, яких він не скоював, проте пояснення йому ніхто не пропонував дати. Готову трудову книжку того дня не забрав, адже не було працівника відділу кадрів. 16.07.10 р. він за викликом прибув до офісу відповідача, де отримав трудову и Наказ;
- представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності – що прогулу не було, адже позивач увесь час перебував на території підприємства; крім того, відповідач грубо порушив низку нормативно-правових актів, що стосуються охорони праці та її безпеки – позивач відмовився від виконання робіт у зв»язку із загрозою його життю, оскільки спуск здійснюється на непридатному вагончику до шахти, де температура і вентиляція неналежні, наряд йому було видано усно, а розписався він лише за інструктаж, а наряду не було; путівку ніхто не затверджував; не можна було одного позивача посилати до шахти; будь-яке робоче місто повинно бути атестоване; за таких умов йому повинні були надати роботу на поверхні; тому також вважає, що прогулу не було.
Представник відповідача – ТОВ «Темп ЛТД-А» Каруна С.С., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 12.07.10 р. з позивачем як гірничим робочим підземним у Ш зміну було проведено інструктаж, а також він отримав наряд на зачистку схилу, яки повинен був виконувати разом із гірничим майстром ОСОБА_6, проте до шахти не спустився, чим була частково зірвана роботи першої зміни. На шахтоділянці ОСОБА_2 був відсутній, тому інший наряд йому видано не було. Наступного дня його було запрошено до офісу підприємства, де запропонували дати пояснення щодо прогулу, від чого він відмовився. Про це було складено акт та, враховуючи, що позивача раніше було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, видано наказ про звільнення, з яким ОСОБА_2 ознайомився під розпис, проте його копію він також відмовився отримувати – про це також було складено акт. Щодо пояснення позивача про начебто масові порушення правил безпеки і загрозу його життю, то це не відповідає дійсності, адже ОСОБА_2 раніше нікуди з цього приводу не звертався, до того ж, саме 12.07.10 р. ГВГСС було проведено профілактичне обстеження місце роботи позивача і вказаних позивачем порушень виявлено не було.
Просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову через безпідставність.
Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши інші докази по справі, суд вважає позов як такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» з 13 грудня 2005 р., працюючи у якості гірничого робочого підземного з повним робочим днем під землею /а.с. 4-5, 21/, з 08 квітня 2009 р. переведений гірничим робочим підземним очисного забою /а.с. 5/, з 13 жовтня 2009 р. – переведений гірничим робочим підземним /а.с. 5/.
Ті обставини, що позивач 12 липня 2010 р. за графіком повинен був стати до роботи у третю зміну, сторони не оспорюють у судовому засіданні.
Судом досліджено книгу нарядів дільниці, де працював ОСОБА_2, з якої вбачається, що у Ш зміну гірничим майстром ОСОБА_3 був виданий наряд на «огляд та забезпечення робочого місця; зачистку виробітки, доставку матеріалів з поверхні в забій; прибирання гірничої маси, видачу гірничої маси на поверхню, зачистку приводної та кінцевої головки СП-202» гірничим робочим очисного забою ОСОБА_4 та Ніколенку, гірничому робочому підземному позивачу ОСОБА_2 та машиністу підйому Бролю /а.с. 42-45/.
Те, що навпроти прізвища позивача стоїть саме його підпис /а.с. 45/, позивач не заперечує у судовому засіданні, проте пояснює, що розписався за інструктаж, а не за наряд, адже виконати такий наряд не було можливості внаслідок того, що ГРОЗи ОСОБА_4 та Ніколенко, прибувши на наряд, обидва написали заяви про своє звільнення.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно він та Николенко, прибувши у Ш зміну на роботу та дізнавшись, що поліпшення умов праці та її оплати не відбулося, написали заяви про своє звільнення.
З приводу наряду, який фактично повинен був 12.07.10 р. виконувати позивач, у судовому засіданні допитаний ОСОБА_3, який пояснив, що він як гірничий майстер проводив 12.07.10 р. наряд у Ш зміну, на який з»явилися позивач, машиніст підйому та два ГРОЗи. Він озвучив наряд, і позивач та машиніст підйому розписалися у книзі нарядів, а ГРОЗи ОСОБА_4 та Николенко відразу написали заяви про звільнення. Таким чином, залишився він та ОСОБА_2 Оскільки позивач є гірничоробочим підземним, а до шахти не можна спускатися одному, то з приводу ситуації, що склалася, він по підлеглості зателефонував начальнику дільниці ОСОБА_9, який сказав, щоб він /свідок/ разом із ОСОБА_2 зачищали схил. Після чого він усно передав позивачу, що їм обом треба спускатися до шахти та зачищати схил, на що позивач відмовився та написав папірець, який дійсно підписали Ніколенко та ОСОБА_4. Після чого ОСОБА_2 майже відразу залишив територію підприємства – яким саме чином, він не пам»ятає. Звертає увагу суду на те, що до його обов»язків як гірничого майстра входить в такій ситуації, що склалася, піти до шахти разом із гірничим робочим і працювати не фізично, а забезпечувати Техніку безпеки.
Про відмову позивача виконувати наряд він вранці 13.07.10 р. написав доповідну.
Ці пояснення свідка відповідають дослідженій у судовому засіданні доповідній від його імені від 13.07.10 р. про отримання гірничим робочим підземним ОСОБА_2 наряду на виконання робіт по зачистці схилу і про відмову останнього піти до шахти і відсутність його протягом усього робочого часу на робочому місці та на території підприємства /а.с. 33/.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив у судовому засіданні, що йому як начальнику дільниці шахти «Інтеграл» у порядку підпорядкованості зателефонував ОСОБА_3 и доповів, що двоє ГРОЗів у Ш зміну не стали до роботи через звільнення, і залишився один гірничий робочий ОСОБА_2. Він /свідок/ усно дав наряд ОСОБА_3 йти до шахти разом із позивачем зачищати схил. Коли близько півночі він прибув на шахту митися, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були у нарядній, і останній повідомив, що ОСОБА_2 не хоче спускатися до шахти.
Сам позивач у судовому засіданні не оспорює, що після того, як він на наряді розписався за інструктаж і залишився один, ОСОБА_3 озвучив йому наряд на зачистку схилу, але він не став до роботи, оскільки його, таким чином, посилали на «вірну загибель», адже в шахті неналежна вентиляція, маса інших порушень охорони праці.
Згідно п. 2.2. Посадової інструкції гірничого майстра відповідача до його обов»язків входить видача бригадирам /звеньєвим/ та іншим безпосереднім виконавцям наряду - до яких відноситься і позивач – наряду на проведення робіт, проведення інструктажу робочих та техніці безпеки стосовно до конкретно роботи та виходячи з фактичного стану речей на робочих місцях; а також зміна первісно отриманого наряду та сповіщення про це начальника дільниці або його заступника, помічника, начальника зміни або гірничого диспетчера /а.с. 80-85/. Отже, дії гірничого майстра ОСОБА_6 у оспорюваній позивачем ситуації відповідали вказаним вимогам.
З табелю обліку використаного робочого часу за липень 2010 р. вбачається, що у позивача 12.07.10 р. значиться прогул /а.с. 51/.
Зазначені обставини свідчать про те, що позивач грубо порушив Правила внутрішнього трудового розпорядку Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А», допустив прогул на робочому місці у 3-ю зміну 12 липня 2010 року, оскільки не став до роботи згідно отриманого наряду, залишив територію шахтодільниці та не надав доказів, які б свідчили про поважність причин його відсутності на робочому місці протягом всієї нічної зміни.
При цьому суд також бере до уваги, що згідно п. 16 Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства відповідача, з якими позивача ознайомлено належно /а.с. 22/, робочий час – це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого робітника згідно ПВТР, графіку роботи або умовами трудового договору повинен виконувати свої службові /виробничі/ обов»язки; до того ж, робочі та службовці повинні працювати чесно та добросовісно, дотримуватися дисципліни праці – основу порядку на виробництві, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації виконувати весь робочий час для виробничого труда /п. 11//а.с. 108-116/.
Розділ п»ятий вказаних Правил встановлює час початку, перерви та закінчення роботи на шахтодільниці колишньої шахти «Щотівська» /місце роботи позивача/ - 3-я зміна з 23-ї до 7-ї, перерва з 3-ї до 4-ї /а.с. 113/.
Згідно довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників вугільної промисловості до завдань та обов»язків гірника підземного 1 розряду, крім іншого, входить очищення вагонетки, машини, механізмів, відкатні виробки і колії, плати, площадки, водостічні канавки від вугілля, породи та інших сторонніх предметів з навантаженням у вагони; виконання інших допоміжних роботи, що не вимагає навчання /підготовки/; прибирання підземних приміщень /а.с. 123-127/.
Тобто, робота, яка була доручена 12.07.10 р. ОСОБА_2 гірничим майстром ОСОБА_3 – зачистка схилу - входила до його прямих обов»язків, але той в порушення своїх обов»язків, трудової дисципліни, ПВТР не став до неї.
Посилання позивача на начебто загрозу його життю під час виконання наряду на зачистку схилу не заслуговують на увагу.
Так, судом з цього приводу досліджено Журнал приписів Державної воєнізованої гірничої рятувальної служби, з якого вбачається, що 12.07.10 р. відповідальною особою вказаної служби із головним інженером шахти ОСОБА_8 проведена перевірку засобів саморятування, вогнегасіння, пожежної безпеки шахти та поверхового комплексу шахти ТОВ «Інтеграл» і виявлені порушення не стосуються жодного з перелічених позивачем факторів: неналежна вентиляція, масові порушення безпеки праці і безпосередня загроза життю /а.с. 46-50/.
Свідок ОСОБА_8, який брав участь у вищенаведеній перевірці, також пояснив у судовому засіданні, що дійсно на нього покладено контроль за дотриманням виконання Правил безпеки на шахті, і 12.07.10 р. ДВГРС в ході планової перевірки були встановлені дрібні порушення, які було усунено того ж дня. Наявність повітря в шахті перевірялась також, і зауважень з цього приводу не було.
Дотримання вимог законодавства про охорону праці у відповідача підтверджується також дослідженими у судовому засіданні: дозволом на початок та на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки /а.с. 129 та 128/, і перелік таких робіт /а.с. 128 зв., 129 зв. Та 130/; щодо робочого місця позивача, то воно атестоване належним чином /а.с. 117-121/.
Крім того, сам позивач пояснює, що хоча, на його думку, масові порушення ТБ у відповідача існують давно, проте він особисто нікуди не звертався, а лише вночі 12.07.10 р. після відмови виконувати доручену роботу написав про це доповідну записку /а.с. 70/, яку підписали ГРОЗи ОСОБА_4 та Николенко і яку він вранці 13.07.10 р. поштою надіслав відповідачу – цей конверт був розпечатаний безпосередньо у попередньому судовому засіданні /а.с. 74/, і в ньому знаходилася вказана доповідна записка позивача – з її тексту вбачається, що позивач та ОСОБА_3 отримали наряд на зачистку схилу.
Свідок ОСОБА_3О підтвердив, що збирався разом із ОСОБА_2 йти до шахти для забезпечення техніки безпеки.
Обставини того, що його посилали до шахти не одного, а разом із ОСОБА_3, і що наряд на зачистку схилу було отримано, підтверджує, таким чином, і сам позивач у своїй доповідній від 12.07.10 р. /а.с. 70/.
Таким чином, в суді не знайшло свого підтвердження існування загрози особисто життю ОСОБА_2 або людей, які його оточують, про що він начебто повідомив свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу /ст. 159 КЗпП України/.
А, отже, суд погоджується із відповідачем, що позивач не став до роботи з неповажної причини.
Твердження позивача та його представника, що у разі загрози його життю, йому повинні були надати іншу роботу на поверхні, не заслуговують на увагу, адже: по-перше, така загроза у суді не встановлена, а по-друге, він є гірничим робочим підземним, що надає йому право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 1 /а.с. 119/, а не працівником поверхні.
Як не може суд взяти до уваги і твердження позивача та його представника про начебто знаходження на території підприємства, оскільки це спростовується як поясненнями свідків ОСОБА_6, так і самого позивача, що він після написання вищезазначеної доповідної дочекався, доки домиється попередня зміна і з ними поїхав – згідно графіку руху робочого автобусу шахтодільниці колишньої шахти «Щотівська» відправка 2-ї зміни з роботи з 23.30 год. до 23.45 год. /а.с. 122/. Саме такому часу залишення позивачем території підприємства відповідають і пояснення свідка ОСОБА_7 – біля 24-ї він прибув на шахтодільницю, де ще був ОСОБА_2; свідок ОСОБА_3 також підтвердив, що позивач десь до 24-ї був на місці, а потім пішов. До пояснень же свідка ОСОБА_4 у частину того, що коли він з Ніколенком поїхали з підприємства о 01.30 год., позивач залишався на роботі, суд ставиться критично, адже вказаний свідок заявляє про наряд о 24-й, у той час, коли у судовому засіданні встановлено, що наряд відбувся о 23-й – початок 3-ї зміни згідно ПВТР.
Як недоречні посилання представника позивача про відсутність належного наряду позивачу внаслідок відсутності наряд-путівки, адже такий обов»язок гірничого майстра /п.2.3 посадової інструкції гірничого майстра дільниці – а.с. 81-85/ не впливає на видачу наряду, а є предметом реагування суду у передбачений законом спосіб.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1. догана; 2. звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, крім іншого, і розірвання трудового договору з ініціативу власника або уповноваженого ним органу /статті 40, 41/ /п. 4/ зазначеної норми/.
Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу /в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня/ без поважних причин/.
Тому суд доходить висновку, що рішення про звільнення ОСОБА_2 було прийнято законно – Наказ № 105-П від 13.07.10 р. про звільнення гірничого робочого підземного ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за скоєний 12.07.10 р. у 3-ю зміну прогул /а.с. 6/.
Щодо порядку накладення дисциплінарного стягнення, то його відповідачем також не порушено. Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, і не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а згідно ст. 149 – до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
З акту від 13.07.10 р. вбачається відмова позивача надати пояснення щодо відмови від виконання дорученого йому у 3-ю зміну наряду /а.с. 37/.
Посилання ОСОБА_2 на те, що причини того, що він не став до роботи, викладені ним у доповідній від 12.07.10 р., не заслуговують на увагу, адже вказану доповідну надіслано ним відповідачу поштою /а.с. 70, 74/.
Як не заслуговують на увагу і посилання представника позивача на те, що ОСОБА_2 було звільнено як «неугодного» як голослівні – хоча раніше позивач і піддавався дисциплінарному стягненню, проте його не оскаржив у встановлений законом строк; як нічим не підтверджено і наряд на подривку рельсового шляху – і у позові, і у доповідній /а.с. 70/, і в суді в поясненнях позивача йдеться про зачистку схилу, що відноситься до обов»язків позивача.
Тому, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення накладено в межах передбаченого законом строку, а також особою, уповноваженою на це – п. 25 ПВТР /а.с. 115/.
Профспілка на підприємстві відповідача не діє /а.с. 40/.
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 149 КЗпП України відповідачем при обранні виду стягнення було враховано як ступінь тяжкості вчинено проступку /а.с. 31/, так і попередню роботу працівника – Наказом № 103-П позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення покладених на нього ПВТР /а.с. 30/ - вказане стягнення, як пояснив позивач у судовому засіданні – він не оскаржував і воно не скасоване.
Тому суд доходить висновку про правомірність розірвання із позивачем трудового договору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України і, оцінюючи всі докази в їх сукупності і дійшовши висновку про правомірність припинення із позивачем трудового договору за скоєний ним прогул без поважних причин, суд позовні вимоги ОСОБА_2 вважає необґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Цей строк позивачем не пропущений, адже з вимогами про поновлення на роботі він звернувся до суду 12.08.10 р. /поштовий конверт – а.с. 10/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, ст.ст. 36 ч. 1, 40 ч. 1 п. 4, 147, 149 ч. 3, 233 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Темп ЛТД-А» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення – і в той же строк.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті.
Головуючий: М.В.Назарова