Справа № 2-1053
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2010р. Городоцький районний суд Львівської області
в складі:
головуючої – судді Шеремети Н.О.
при секретарі Виздрик Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку справу за позовом ОСОБА_1 до Угрівської сільської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4, ОСОБА_5, що відповідно померли ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2., мали на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 – син спадкодавців, 22.09.2010р. звернувся з позовом до Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька. Позовні вимоги мотивує тим, що за життя батько склав заповіт за яким заповів йому будинковолодіння АДРЕСА_1, а 09.12.2002р. склав другий заповіт за яким заповів будинковолодіння АДРЕСА_2 своєму онукові, ОСОБА_3, третій особі по справі. Він опікувався батьками до дня смерті, займався їх похованням. Через невідповідність прізвища та імені батька у заповіті, технічному паспорті та його свідоцтві про народження, та відсутність правовстановлюючих документів на будинок, він не може оформити право на спадкове майно. Просить про встановлення факту родинних відносин, а саме, що зазначений в заповіті ОСОБА_5 є його батьком та визнання за ним права власності на спадкове будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.
В суді ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив, що після смерті батька він фактично вступив в управління спаковим будинковолодінням по АДРЕСА_1, проживає в житловому будинку, доглядає за будинком, обробляє присадибну земельну ділянку. За життя батько склав заповіт за яким будинковолодіння АДРЕСА_1 заповів йому. Однак, при оформленні свідоцтва про право власності на спадкове майно, виявилось, що в його свідоцтві про народження прізвище батька зазначено « ОСОБА_1», ім»я «ОСОБА_7», а в заповіті, складеному на його ім»я, технічному паспорті на житловий будинок прізвище батька зазначено «ОСОБА_5», а ім»я «ОСОБА_5». Через такі помилки він не може оформити на своє ім»я права власності на будинковолодіння. Треті особи на спадкове майно не претендують, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає. Просить про задоволення позову.
Представник Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області в суд не з’явився, 08.10.2010р. сільським головою подана заява, у якій позов визнає, справу просить розглядати у відсутності представника сільської ради (а.с. – 25).
Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в суді позовні вимоги визнали, не заперечували щодо задоволення позову.
Заслухавши позивача, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У ст. 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
З пояснень позивача, третіх осіб, а не вірти таким суд не має підстав, долучених до справи копій технічного паспорта, будинкової книги (а.с. – 5-7, 14-16), довідки № 1186 від 16.08.2010р., виданої Угрівською сільською радою, вбачається, що забудівником та власником житлового будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_5.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а її чоловік ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2., що підтверджується копіями свідоцтв про їх смерть НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. – 13, 12).
Із заповіту, складеного та посвідченого секретарем виконкому Угрівської сільської ради 28.11.2002р. (а.с. – 9) вбачається, що ОСОБА_5 належне йому на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1, заповів синові ОСОБА_1.
В свідоцтві про народження ОСОБА_1 НОМЕР_3 (а.с. –19) батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Позивач, ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 в суді пояснили, що вони є рідними братами, разом виховувались, їх батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які одружились в 1946р.
Як вбачається з будинкової книги на будинковолодіння АДРЕСА_1 в даному житловому будинку значаться зареєстрованими власник житлового будинку ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_4, а позивач, ОСОБА_1, записаний як син власника житлового будинку.
Доказом факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є також вищезгаданий заповіту, згідно з яким ОСОБА_5 заповів належний йому на праві власності житловий будинок своєму синові ОСОБА_1, тобто, сам спадкоємець зазначає, що ОСОБА_1 є його сином.
За наведеного суд приходить до висновку, що зазначений в заповіті спадкоємець «ОСОБА_1» є сином заповідача «ОСОБА_5».
З виписки з погосподарської книги по Угрівській сільській раді № 9 за 2006-2010рр. ( довідка Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області від 16.08.2010р. № 431 (а.с. – 10) видно, що в будинку АДРЕСА_1 зареєстрований позивач ОСОБА_1 разом із членами своєї сім»ї.
З пояснень позивача, третіх осіб, не вірити яким суд не має підстав, вбачається, що позивач доглядав за батьками до смерті, займався їх похованням, що ще за життя спадкодавця і після його смерті він разом з сім»єю проживає у спадковому житловому будинку, оплачує комунальні послуги, що свідчить про прийняття ним спадщини.
Крім цього, судом встановлено, що треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 не вступили у володіння спадковим майном, строк для прийняття спадщини пропустили і не мають наміру звертатись до суду з заявою про продовження терміну на прийняття спадщини, що підтверджується їх усними заявами в суді.
Осіб, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов»язкову частку у спадщині, судом не встановлено.
За наведеного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем його майна, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Ніхто зі спадкоємців з питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_9 до Городоцької державної нотаріальної контори не звертався, що підтверджується поясненнями позивача, третіми особами, а не вірити їм суд не має підстав, та листом держнотконтори № 574/01-14 від 12.10.2010р.
Обставини, які б вказували, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при житті набули, або володіли житловим будинком з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 неправомірно, або, що окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав на вказане будинковолодіння претендують інші особи, в суді не встановлено.
За наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4, ОСОБА_10 належало на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1 і оскільки лише позивач фактично прийняв спадщину після його смерті, ніхто інший на спадкове майно не претендує, тому є підстави для визнання за позивачем права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 73, 159, 213-215 ЦПК України, та на підставі ст. ст. 328, 1217, 1235, 1268 ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт, що зазначений в заповіті, який складений та посвідчений секретарем виконкому Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області 28.11.2002р., заповідач «ОСОБА_5 ОСОБА_5 Іванович» є батьком спадкоємця ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.
Суддя: