Справа № 1-65

2010р.

В И Р О К

І М ’ Я М    У К Р А Ї Н И

08.06.2010р. Городоцький райсуд Львівської обл. в складі :  

головуючого – судді                    Українець П.Ф.

при секретарі                                Мандзюк О.В.

з участю прокурора                     Ольшанської Н.М.

та адвокатів                                   ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської обл. кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця АДРЕСА_1., українця, гр-на України, безпартійного, з середньою освітою, не одруженого, працюючого менеджером з логістики ПП «СЛ – Транс» (м. Львів вул. Юнакієва,9), раніше не судженого , проживаючого в АДРЕСА_1.

за ознаками ч.1 ст. 122 КК України, суд -

в с т а н о в и в :  

ОСОБА_3 02.11.2008р., коло 19 год., на грунті особистих неприязних стосунків, в будинку ОСОБА_4, що в с. Завидовичі Городоцького р-ну Львівської обл., наніс декілька ударів руками в голову і по тілу ОСОБА_5, збив його на долівку, де ще копав по тілу, умисно спричинивши тому забійну рану правої тім’яне-скроневої ділянки голови, два синці на правому передпліччі та лівому лікті, черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом четвертого ребра зліва по передньому краю, що відноситься середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто до умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

В суді ОСОБА_3 вину визнав, показав, що 02.11.2008р., коло 19 год., на скарги ОСОБА_6 (своєї матері) про неправомірні вчинок, щодо неї ОСОБА_5, обурився та з метою помсти пішов в будинок ОСОБА_4, де перестрів потерпілого і побив його. Удари наносив потерпілому руками та ногами по голові і тілу, коли успокоївся провів того додому, про вчинене повідомив його рідним, покликається на усвідомлення неправомірності скоєного та про відшкодування потерпілому збитків.    

Окрім визнання вини підсудним, його винуватість у скоєному доведена зібраними у справі доказами і зокрема.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, в тій частині, що в вечір, 02.11.2008р., на веранді в будинку ОСОБА_4, що в АДРЕСА_1., підсудний ударами в голову і груди, збив його на долівку, потім ще копав і бив по тілу, як наслідок він втрачав свідомість, мав тілесні ушкодження, був госпіталізований і тривало лікувався.  

Із протоколу огляду місця події від 04.11.2008р. (а.с.-3) видно, що ОСОБА_4 в АДРЕСА_1., має жилий будинок, вхід до якого з веранди.

Згідно із висновками судово-медичних експертиз № 245/08 від 19.11.2008р. і № 143/09 від 25.06.2009р.  (а.с.- 30, 116-117) убачається, що в ОСОБА_5 виявлено забійна рана на тім’яне-скроневій ділянці голови справа, два синці на правому передпліччі по задній поверхні та на лівому лікті, черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом четвертого ребра зліва по передньому краю, що утворились 02.11.2008р. від дії тупих предметів, в т.ч. від ударів в груди, відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.

Показаннями свідка ОСОБА_7, про те, що в вечір 02.11.2008р. жалілась підсудному (своєму син) на неправомірні дії щодо неї потерпілого, на що той розлютився і пішов в будинок ОСОБА_4 з’ясовувати стосунки.

Показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, про те, що, що пізно ввечері 02.11.2008р. ОСОБА_3 привів до дому потерпілого, і признався, що перед цим побив його.

Показаннями свідка ОСОБА_10, про те, що пізно в вечір 02.11.2008р., на дорозі в с. Завидовичі, здибався із підсудним, який провадив потерпілого додому і розказував, що перед цим побив його.

Із протоколів відтворення обстановки і обставин події від 11.06.2009р. з фототаблицями в додатку (а.с.-88-104) убачається, що підсудний, показував на місце в будинку ОСОБА_4, що в АДРЕСА_1., де ввечері 02.11.2008р. перестрів потерпілого і бив його, а останній показував на місце, де підсудний ударами в голову і груди збив його на долівку, як ще потім копав і бив його по тілу, що через це він втрачав свідомість, мав тілесні ушкодження.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного доведена у повному об’ємі, поскільки він умисно, спричинив потерпілому тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, його дії суд кваліфікує за ознаками ч. 1 ст. 122 КК України.  

Покликання захисника на те, що ОСОБА_3 заподіяв тілесне ушкодження потерпілому в стані сильного душевного хвилювання, суд оцінює, як безпідставні.

Так, стан сильного душевного хвилювання виникає раптово.

Підсудний після того, як свідок ОСОБА_6, вдома, пожалілась йому на потерпілого, пішов до чужого будинку, там знайшов і побив потерпілого, що вказує на усвідомленість ним своїх дій і їх тривалість, та виключає фізіологічний афект.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу  і зокрема, що він вперше притягається до відповідальності, характеризується добре, працює, частково відшкодував заподіяні збитки і обирає йому покарання у виді виправних робіт.

Підстав до застосування ОСОБА_3 ст. ст. 69 чи 75 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов про відшкодування 366 грн. матеріальної шкоди і 10000 грн. моральної (немайнової) шкоди, суд задовольняє частково.

Суд вважає, що через спричинені тілесні ушкодження потерпілий мав витрати на придбання лікарств, мав фізичну біль, вимушені зміни у звичному укладі життя, погіршився стан його  здоров’я, йому необхідні час і зусилля для відновлення його попереднього стану, а отже, що йому спричинено матеріальну і моральну (немайнову) шкоду.

Суд не входить в обговорення визначення розміру матеріального відшкодування, оскільки підсудний вже відшкодував  потерпілому 366 грн. витрат понесених на лікування, той прийняв кошти, іншого матеріального відшкодування не вимагає.

 Визначаючи розмір морального відшкодування, суд ураховує ступінь перенесених потерпілим страждань, матеріальний стан підсудного і визначає його в сумі 5000 грн. З урахуванням вже відшкодованих 1000 грн., стягує із підсудного в користь потерпілого 4000 грн. моральної (немайнової) шкоди.

В решті вимог, що стосуються стягнення моральної (немайнової) шкоди, суд відмовляє, вважаючи їх безпідставними.

Окрім цього в порядку ст. 93-1 КПК України, суд стягує з підсудного 736 грн. коштів витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого (а.с.-194).

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд –

п р и с у д и в :  

визнати винним та засудити ОСОБА_3 за ознаками ч.1 ст.122 КК України на один рік шість місяців виправних робіт за місцем роботи, з відрахуванням 20% із його заробітку щомісячно в користь держави.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного проведення відрахувань із його заробітку.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь:

ОСОБА_5 4000 грн. моральної (немайнової) шкоди;

Городоцької ЦРЛ (м. Городок вул. Коцюбинського,18 р/р 35423004001790 Городоцькому р-ні ГУДКУ у Львівській обл. МФО 825014 ЗКПО 01997863) 736 грн. коштів витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_5

Апеляція на вирок може бути подана на протязі 15 діб.

С у д д я :

Копія відповідає оригіналу.

С у д д я :