Справа №2-2-1279/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року                              Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.

              при секретарі - Яриш О.В.

з участю представників позивача за первісним позовом – Галицької районної адміністрації ЛМР – Прохоренка О.І., Стояновської М.Л.

           відповідача(позивача за зустрічним позовом) – ОСОБА_3

           представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

         представника відповідача – ЛМР – Тарасович О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Архітектурно-будівельна інспекція у Львівській області, ЛКП «Цитадель-Центр» про демонтаж самовільно влаштованої металевої конструкції та приведення підвальних приміщень до попереднього стану та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Галицької районної адміністрації ЛМР, Львівської міської ради, третя особа: ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про визнання права власності,-

встановив:

Позивач - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_3 про демонтаж самовільно влаштованої металевої конструкції та приведення підвальних приміщень до попереднього стану.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 самовільно влаштував металеву конструкцію в подвір’ї будинку та самовільно перепланував підвальні приміщенні у зв’язку з чим, 27.07.2009 року головою Галицької районної адміністрації ЛМР було прийнято розпорядження № 514 «Про демонтаж самовільно влаштованої металевої конструкції в подвір’ї будинку № 61 по вул.Дорошенка та приведення підвальних приміщень в вищевказаному будинку до попереднього стану».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача та третя особа ОСОБА_6 проти позову заперечили, мотивуючи тим, що позовні вимоги Галицької районної адміністрації ЛМР про демонтаж самовільно влаштованої металевої конструкції та приведення підвальних приміщень до попереднього стану є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В судовому засіданні відповідач та представник відповідача просив відмовити у задоволенні первісного позову, а по зустрічному позову просять визнати за ним право власності на підвальні приміщення та реконструйовану квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог по зустрічному позові посилаються на те, що реконструкція квартири в якій влаштовано вбиральню для покращення житлових умов та приєднання підвальних приміщень, якими ОСОБА_3 та його сім’я користуються ще з часу проживання проведено у відповідності до діючих будівельних, санітарних, протипожежних та інших чинних норм та стандартів, є безпечною для експлуатації. Для цього, позивачем за зустрічним позовом було замовлено та виготовлено проект на відповідність нормативним вимогам здійсненого перепланування квартири № 2 з приєднанням частини підвальних приміщень по АДРЕСА_2. Металеву конструкцію, яка була влаштована в подвір’ї будинку  ОСОБА_3 демонтував за власний кошт, а дверний отвір який веде з його квартири в підвал був влаштований ще з часу проживання в даній квартирі. Інший дверний отвір який веде з підвалу на вулицю позивач заклав та повернув до попереднього стану.

Представник Галицької районної адміністрації ЛМР проти зустрічного позову заперечив, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник Львівської міської ради проти зустрічного позову заперечила, також просила у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Від третьої особи ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» суду надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу без їх участі.

Представники третіх осіб: Архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» в судове засідання не з’явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи про, що свідчать повідомлення про вручення, відтак суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази та вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було прийнято розпорядження № 514 від 27.07.2009 року яким зобов’язано відповідача демонтувати металеву конструкцію в подвір’ї будинку АДРЕСА_2 та привести підвальні приміщення до попереднього стану.

В процесі розгляду справи було встановлено, що відповідачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право власності від 28.07.1994 року загальною площею 43,1 кв.м. та комора в підвалі площею 6 кв.м.

Листом від 11.11.2009 року позивачем було направлено відповідь відповідачу в якій вказано, що на звернення відповідача для надання дозволу на приєднання частини підвальних приміщень відповідачу необхідно подати пакет документів на розгляд міжвідомчої комісії районної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач почав збирати необхідну документацію для можливості узаконити в адміністративному порядку право власності на підвальні приміщення.

У зв’язку з тим, що відповідач живе в напівпідвальному приміщенні де існує постійна сирість та вологість то для покращення своїх житлових умов відповідач провів осушення підвального приміщення та здійснив реконструкцію квартири з влаштуванням вбиральні.

На замовлення відповідача ліцензованою проектною організацією НДІ Проектреконструкція було виготовлено технічні висновки та проект на відповідність будівельним нормам та правилам здійсненого перепланування квартири № 2 з приєднанням частини підвальних приміщень. В даній проектній документації зазначено, що після здійсненої реконструкції та приєднання підвального приміщення квартира № 2 відповідає будівельним нормам та протипожежним вимогам, санітарно-технічним вимогам та придатна до експлуатації.

Також, судом було встановлено, що планування квартири приведено у відповідності до вимог ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», загальна площа квартири після реконструкції становить 43,3 кв.м.

Згідно технічної документації виготовленої НДІ Проектреконструкція судом було встановлено той факт, що доступ до підвальних приміщень завжди існував з приміщень даної квартири, а саме з кухні.

Згідно поверхового плану будинку засвідченого директором Н.Банах ЛКП «Цитадель-Центр» видно, що дверний отвір який веде з підвального приміщення в подвір’я будинку відповідач повернув до попереднього стану, а дверний отвір з кухні в підвал був існуючим. Щодо перегородки, яка була самовільно влаштована в підвальному приміщенні під літ.V та яку позивач просить  демонтувати, то судом було встановлено, що таку перегородку здійснив сусід відповідача, оскільки з поверхневого плану на будинок видно, що відповідач може користуватись своїм підвальним приміщенням та потрапити до нього тільки через свою квартиру, а саме з кухні. А тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 являється неналежним відповідачем стосовно позовної вимоги щодо демонтажу перегородки, позначеної на поверхневому плані під літ. V.

Згідно технічного паспорта на квартиру виготовленого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 02.12.2009 року після завершення реконструкції квартири її загальна площа складає 43,3 кв.м., площа підвальних приміщень становить 24,8 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи суд встановив, що листом від 12.11.2009 року позивачем було обстежено вищевказаний будинок відповідача та зазначено, що на момент обстеження ним демонтовано самовільно влаштовану металеву конструкцію в подвір’ї будинку та закладено дверний отвір з підвальних приміщень.

Що стосується заявленого зустрічного позову, то він підлягає задоволенню повністю.

Позивач за зустрічним позовом ставить вимогу про визнання за ним права власності на реконструйовану квартиру та підвальні приміщення, мотивуючи тим, що відповідач не дав йому можливості узаконити підвальні приміщення та реконструйовану квартиру в адміністративному порядку подавши на нього до суду, хоча ОСОБА_3 письмово звертався до відповідача для можливості розгляду даного питання на міжвідомчій комісії районної адміністрації.

Як зазначено вище, суд прийшов до висновку, що реконструкція квартири та приєднання частини підвальних приміщень якими позивач користується більше 25 років здійснені у відповідності до будівельних норм та правил та жодним чином не порушує права первісного позивача. Вимоги, які були зазначені в розпорядженні Галицької районної адміністрації позивач за зустрічним позовом виконав повністю, що підтверджується листом який було надіслано на його адресу.

Відповідно до ч.ч.1.; 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів….є власником цієї речі.

Статтею 319 ЦК передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав є визнання права.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що судовий захист права приватної власності громадян може, зокрема, здійснюватися шляхом розгляду справ за позовами про визнання права власності на майно.

    Відтак, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню повністю шляхом визнання за ОСОБА_3 право власності на квартиру та підвальні приміщення.

    Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 16,319,328,331,392 ЦК України, ст.ст. 10,11,110,118,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні первісного позову Галицької районної адміністрації до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Архітектурно-будівельна інспекція у Львівській області, ЛКП «Цитадель-Центр» про демонтаж самовільно влаштованої конструкції в подвір’ї будинку АДРЕСА_2 та приведення підвальних приміщень до попереднього стану, шляхом замурування дверних отворів - відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, третя особа: ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 43,3 кв.м. згідно технічного паспорта виданого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 02.12.2009 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на підвальні приміщення, що позначені під літ. VI площею 20,6 кв.м. та під літ.VI1 площею 4,2 кв.м. та становлять загальну площу 24,8 кв.м. згідно технічного паспорта виданого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 02.12.2009 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                 О.М.Ванівський