Справа № 2-а-1044/2009р .
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2009 року Суддя Старобільського районного суду Луганської області Олійник С.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо неповної виплати пенсії та надбавки до неї як учаснику війни, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати і виплатити недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни за 2000-2008 роки у сумі 15421 гривні 27 копійок,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі (далі УПФ в Старобільському районі), в якому просить про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо неповної виплати пенсії та надбавки до неї як учаснику війни, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати і виплатити недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни за 2000-2008 роки у сумі15421 гривні 27 копійок на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона має статус учасника війни, у зв’язку з чим відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на підвищення на 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», щодо того, що мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а також не може застосовуватись положення Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» не можуть застосовуватись, оскільки Закони України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про затвердження прожиткового мінімуму», «Про державний бюджет» на 2000-2008 роки є приоритетними над цією Постановою КМУ, яка становить в гірше становище, що суперечить ст. 22 Конституції України, тобто не допускається звуження змісту прав та обсягу існуючих прав і свобод. Позивачка вважає, що її законні права обмежені та їй не повідомлялось про розмір соціальної допомоги. На звернення до УПФ їй відмовлено у перерахунку.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Від відповідача УПФ в Старобільському районі надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження від 17 березня 2009 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивачка є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 5).
Правовий статус учасників війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Стаття 14 цього Закону передбачає пільги учасникам війни.
Позивачка ОСОБА_1 зверталася до відповідача УПФ в Старобільському районі із заявою про виплату недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни за 2000-2008 роки.
Листом від .10.02.2009 року № Ч-748 відповідачем УПФ в Старобільському районі відмовлено в доплаті надбавки до пенсії як учаснику війни за 2000-2008 роки, оскільки фінансування таких виплат законодавством не врегульовано, виплата надбавки до пенсії як учаснику війни проводиться у розмірі 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (а.с.6).
Ці обставини мали місце, підтверджуються наявними доказами і не заперечуються сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач УПФ в Старобільському районі в своїх запереченнях наполягає про застосування строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області та перерахувати і виплатити недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо неповної виплати пенсії та надбавки до неї як учаснику війни, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати і виплатити недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни за 2000-2007 роки у сумі 13103 гривні 57 копійок.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд звертає увагу на те, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено правовий статус та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено виплату пільги, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана пільга не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Стосовно розгляду позовних вимог щодо визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо неповної виплати пенсії та надбавки до неї як учаснику війни, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати і виплатити недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни за 2008 рік у сумі 2317 гривні 70 копійок суд зазначає наступне.
Приписами частини 4 статті 14 зазначеного Закону, які були чинні та не змінювались протягом 2008 року, встановлено, що учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказані вимоги закону, передбачені частиною 4 статті 14 зазначеного Закону, якими встановлено, що учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
Таким чином, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області при здійсненні виплати допомоги позивачці починаючи з 1 січня 2008 року правильно керувався частиною 4 статті 14 зазначеного Закону щодо того, що учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому суд вважає в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 КАС України суд ухвалою суду звільнив позивачку від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан. Відповідач звільнений від сплати судових витрат згідно діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, Конституцією України, Законами України ««Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо неповної виплати пенсії та надбавки до неї як учаснику війни, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати і виплатити недоплачену пенсію і надбавки до пенсії як учаснику війни за 2000-2008 роки у сумі 15421 гривні 27 копійок – відмовити за необгрунтованністю.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову складено та підписано 30 квітня 2009 року.
Суддя С. В. Олійник