Справа № 1-340

 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року                     Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді    Ванівського О.М.

          при секретарі          Яриш О.В.

          за участю прокурора    Цьвок Р.В.

                  захисника(адвоката) ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз Шевченківським районним судом м.Львова за ст.395 КК України до 6 місяців арешту

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_2 04.07.2010 року о 20.30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на вулиці Шевській,1 в м.Львові, таємно викрав майно громадянки ОСОБА_3, а саме: відкрив її сумку, з якої правою рукою витягнув мобільний телефон марки «Самсунг D900» ІМЕІ: НОМЕР_2, в якому містилась сім-карта оператора «КиївСтар», яка не має матеріальної цінності на номер НОМЕР_1 та ката пам’яті об’ємом 256 Мб, яка входить до комплекту вказаного мобільного телефону. Після цього ОСОБА_4 заховав викрадений ним мобільний телефон собі під куртку, обійшов громадянку ОСОБА_3 та пішов далі по вул.Шевській в сторону пл.Ринок. Проте, гр.ОСОБА_3 побачила у ОСОБА_4 свій мобільний телефон, наздогнала його і вихопила його в нього з рук. Після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому таємному викраденні чужого майна визнав повністю та дав показання, про те, що  04.07.2010р. близько 20.30 год. він вийшов з дому, сів у маршрутне таксі, яким доїхав до Оперного театру в центральній частині м.Львова. На зупинці біля Оперного театру він вийшов із маршрутного таксі та пішов в напрямку пам’ятника Т.Г.Шевченка. Пізніше із вул. Театральної він вийшов на вул. Шевську у м. Львові, де проходячи, він побачив попереду молоду дівчину, яка ішла в тому ж напрямку, в подальшому йому стало відомо, що це була ОСОБА_3 В неї на лівому плечі висіла сумка. Він вирішив непомітно відкрити її сумку і викрасти речі. Тоді він наздогнав її та правою рукою відкрив її сумку, де всередині побачив мобільний телефон марки «Самсунг D900», витягнув цей мобільний телефон із її сумки та тримаючи його правою рукою заховав під свою куртку, яка висіла у нього на сумці. Заволодівши її мобільним телефоном, він обійшов її та не оглядаючись пішов далі в сторону пл. Ринок у м. Львові. Відійшовши від неї на декілька метрів, він відчув як із його правої руки хтось різко вирвав мобільний телефон який він викрав у невідомої йому дівчини. Розвернувшись назад, він побачив що це ОСОБА_3 у якої він із сумки викрав мобільний телефон.  Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця проживання.

Обставиною, що обтяжує покарання суд враховує рецидив злочинів.

Враховуючи особу підсудного, а також зазначені вище обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Речовий доказ по справі, а саме: мобільний телефон «Самсунг D900» ІМЕІ: НОМЕР_2 – слід повернути потерпілому(власнику)(а.с.58).

Витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_2 після постановлення вироку Шевченківським районним судом м.Львова 18 червня 2010 року, до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, відповідно до ст.71 КК України, суд частково приєднує до покарання призначеного за новим вироком, не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднати до покарання за новим вироком не відбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Львова – 1(один) місяць позбавлення волі, остаточно призначивши покарання - 1(один) рік 1(один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту з залу суду.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 21 жовтня 2010 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 412 грн. 80 коп. - вартість за проведення товарознавчої експертизи(а.с.62).

Речовий доказ по справі, а саме: мобільний телефон «Самсунг D900» ІМЕІ: НОМЕР_2 – повернути потерпілому(власнику).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Головуючий         (підпис)             О.М.Ванівський    

Копія вірна

Суддя