Справа №2а-1466/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий суддя Дрішлюк А.І.,
при секретарі судового засідання Алманової І.Г.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Держкомзему у Одеській області про скасування постанови №003210 від 30.09.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 53 Кодексу України та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1. Обґрунтовуючи поданий позов посилався на те, що у вересні 2010 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства громадською організацією “ВОДНО-МОТОРНЕ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧЕ ТОВАРИСТВО РИБАЛОК-ЛЮБИТЕЛІВ” (ГО “ВМСОТРЛ”) на території бази-стоянки маломірного флоту – причал №195 “Ярмарочна” (причал), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 110.
21.09.2010 р. головним державним інспектором відділу державного контролю за дотриманням земельного законодавства головного управління Держкомзему у Одеській області Соловійчуком Я.Р. було складено акт перевірки дотримання земельного законодавства, у якому вказується на порушення земельного законодавства, а саме ст.ст. 125, 126 ЗК України – самовільний захват земельної ділянки площею 0,1325 га, прилеглої до земельної ділянки, на якій розташований причал (а.с.6) .
24.09.2010 р. головним державним інспектором відділу державного контролю за дотриманням земельного законодавства головного управління Держкомзему у Одеській області Соловійчуком Я.Р. на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії О №003213. У протоколі зазначено, що ГО “ВМСОТРЛ” самовільно зайняло земельну ділянку площею 0,1325 га (а.с.7) .
У ході перевірки розраховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного захвату земельної ділянки у сумі 427,18 грн. (а.с.5) .
Постановою №003210 від 30.09.2010 р. про накладення адміністративного стягнення, винесеною державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області Соловійчуком Я.Р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн. (а.с.4) .
Не погоджуючись з результатом розгляду його справи позивач просив скасувати прийняту постанову, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити у зв’язку із відсутністю події зазначеного адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП не визнав, пояснив, що в порушення вимог ст. 283 КУпАП, оскаржену постанову про накладення адміністративного стягнення підписано посадової особою, яка не розглядала справу про адміністративне правопорушення. Також зазначив, що правопорушення, у вчиненні якого його звинувачено, не мало місця, земельна ділянка використовується організацією за цільовим призначенням – під причал. Вважає, що адміністративне правопорушення не мало місця.
Сторона відповідача в судове засідання не з’явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.
У відповідь на запит суду від головного управління Держкомзему у Одеській області було отримано листа за №2-14-14/6136 від 09.11.2010 р., у якому зазначено, що управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області було структурним підрозділом головного управління Держкомзему у Одеській області та не було юридичною особою. Також у листі зазначено, що у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанов №477 від 21.06.2010 р., №619 від 21.07.2010 р., розпорядження №1479-р від 21.07.2010 р., наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №526–кт від 30.07.2010 р. та наказу головного управління Держкомзему у Одеській області №279-к від 09.08.2010 р., управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області ліквідовано, усі державні інспектори (старші державні інспектори) з контролю за використанням та охороною земель у районах (містах) Одеської області звільнені із займаних посад.
Матеріали про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1, що були витребувані судом з управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області до суду надані не були.
Згідно зі ст. 251 КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Оскільки витребувані матеріали до суду не були надані, суд розглядає позов на підставі наявних в справі матеріалів, зокрема акту перевірки дотримання земельного законодавства від 21.09.2010 р., протоколу про розгляд справи про адміністративне правопорушення серії О №003213 від 24.09.2010 р., постанови №003210 від 30.09.2010 р. про накладення адміністративного стягнення, а також інших документів, доданих до скарги.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обіймає посаду директора ГО “ВМСОТРЛ” з березня 2004 року. ГО “ВМСОТРЛ” є неприбутковою громадською організацією, яка забезпечує функціювання бази-стоянки маломірного флоту – причалу №195 “Ярмарочна”. Згідно зі Статутом ГО “ВМСОТРЛ” причал є її структурним підрозділом. Причал знаходиться на земельній ділянці площею 2,7604 га, яка є власністю Територіальної громади міста Одеси. Вказана земельна ділянка використовується ГО “ВМСОТРЛ” на підставі договору оренди, укладеного 25.01.2000 р. між нею та Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради. На території знаходяться плавзасоби, які належать членам ГО “ВМСОТРЛ”. Експлуатація причалу здійснюється на підставі свідоцтва про реєстрацію бази стоянки для маломірних суден №21 від 12.04.2005 р. виданого Головною державної інспекцією з безпеки судноплавства Міністерства транспорту України, свідоцтва про реєстрацію гідротехнічної споруди №СР-33-4-623-04 від 07.06.2004 р. та свідоцтва про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації №СП-105-4-014-09 від 02.04.2009 р. виданих Регістром судноплавства України Міністерства транспорту України. На території причалу знаходяться будівлі, які на праві приватної власності належать членам ГО “ВМСОТРЛ”.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або неумисна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З матеріалів доданих до позову вбачається, що будівлі, які належать членам ГО “ВМСОТРЛ” були збудовані у встановленому законом порядку, що підтверджується виданими їх власникам у встановленому порядку свідоцтвами про право власності уповноваженими органами ОМР - Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради. Вказані свідоцтва про право власності недійсними не визнані.
Доказів ведення ГО “ВМСОТРЛ” та її директором на території причалу підприємницької діяльності суду не надано. Судом враховується, що факт нецільового використання земельної ділянки також не знайшов підтвердження у ході розгляду справи №33/197-07-5460 за позовом заступника прокурора Суворовського району міста Одеси поданого ним в інтересах Держави в особі Одеської міської ради до ГО “ВМСОТРЛ” про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у зв’язку із її нецільовим використанням, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2008 р.
З встановленого вбачається, що порушення земельного законодавства – нецільове використання земельної ділянки не мало місця, що свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення.
Судом також встановлено, що в порушення вимог ст. 283 КУпАП оскаржену постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підписано посадової особою, яка не розглядала справу про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оскарженої постанови та закриття адміністративної справи.Так справу про адміністративне правопорушення розглядав державний інспектор управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області Соловійчук Я.Р. Проте, постанову підписано старшим державним інспектором цього ж управління Носовським О.М.
Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесенні постанови.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Способи захисту прав та законних інтересів позивачів (невичерпний перелік) передбачені ст. 105 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Відповідно до ст. 293 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей встановлених ст. 71 КАС України, суд вважає, що відповідачем не доведено факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, в зв’язку з чим постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, порушена відносно ОСОБА_1 - закриттю у зв’язку із відсутністю події зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 53, 221, 283, 284, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 11, 12, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Держкомзему у Одеській області про скасування постанови – задовольнити.
Постанову №003210 від 30.09.2010 року, винесену державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області Соловійчуком Я.Р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн. скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 53 КУпАП закрити у зв’язку із відсутністю події зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК