Справа № 2-8002/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

            головуючого судді Дрішлюка А.І.,

            при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -  

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Посилаючись на те, що сімейне життя між сторонами не склалося, відносини між подружжям фактично припинилися з 2008 року, відповідач проживає окремо та спільне господарство не ведеться, позивачка просила розірвати шлюб, зареєстрований 11.08.2002 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис під № 853.

Відповідач   ОСОБА_2   в судовому засіданні позов не визнав.

Позивачка позов підтримала, наполягала на розірванні шлюбу.  

Мотиви учасників провадження зафіксовані технічними засобами фіксації процесу.  

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, доводи відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

11.08.2002 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що 11.08.2002 р.  було зроблено актовий запис №853 та видано свідоцтво про шлюб  НОМЕР_1.

  В шлюбі народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає разом з матір’ю та перебуває на її утриманні.

Позивачка у судовому засіданні підтвердила, що сімейне життя між сторонами не склалося, шлюбні стосунки фактично припинено  та  зберегти  шлюб неможливо, наполягала на розірванні шлюбу. Відповідач підтвердив факт відсутності спільного помешкання з позивачкою протягом чотирьох місяців, та те, що не бачився з дитиною протягом цього строку, що зафіксовано технічними засобами фіксації процесу.  Наполягав на збереженні шлюбу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН  10  грудня  1948  року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких  обмежень  за  ознакою раси,  національності або релігії одружуватися і засновувати  сім'ю.  Вони  користуються  однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам малолітньої дитини. Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. За наведених обставин суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тем більш в подружніх відносинах. Відповідно з врахуванням відсутності обґрунтованих заперечень відповідача, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу. Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка вирішила зберегти після розірвання шлюбу прізвище „Михайлова”.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні. З врахуванням викладеного, суд встановлює порядок виконання рішення суду у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 15, 24, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 213 – 215, 217 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу – задовольнити.    

            Шлюб, зареєстрований 11.08.2002 року Міським  відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис №853  від 11.08.2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2   – розірвати.

Встановити порядок виконання рішення відповідно до якого воно після набрання ним законної сили є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст. 115 СК України) зі збереженням прізвища позивачки « Михайлова» .  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

          ГОЛОВУЮЧИЙ                                                     А.І. ДРІШЛЮК