Справа № 22-ц-953/2010 р. Головуючий по 1-ій інстанції: Дашутін І.В.
Категорія: 23 Суддя-доповідач: Кононенко О.Ю.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Шевченка В.О.,
суддів: Кононенко О.Ю., Білецького О.М.,
з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про розірвання договору найму та виселення з житлового будинку, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2010 року розірвано договір найму жилого будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виселитися із житлового будинку АДРЕСА_1.
Додатковим рішенням Сумського районного суду Сумської області від 25 березня 2010 року розірвано договір найму жилого будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
В апеляційній скарзі на основне рішення ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
При цьому зазначає, що при прийнятті рішення, суд вийшов за межі позовних вимог, не мав правових підстав для розірвання договору найму, судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено принцип змагальності і рівності сторін перед судом.
Додаткове рішення в апеляційному порядку не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_4, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що у власності ОСОБА_4 є будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.16).
19.12.2007 року між позивачкою та відповідачами було укладено усний договір найму вказаного будинку на умовах оплати квартплати в сумі 70 грн. щомісячно.
Після того як відповідачі поселились у будинок, вони відмовились виконувати умови усного договору та сплачувати кошти за найм приміщення.
Позивачка сама сплачувала борг за електроенергію у 2009 року (а.с.17), відповідачі систематично не сплачували кошти за комунальні послуги.
Крім того, спірне житло необхідне позивачці для проживання її дочки.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, місцевий суд виходив з того, що спірне житло необхідне для проживання дочки наймодавця та, що відповідачами не виконуються умови договору найму житла в частині оплати за користування ним, а тому вони підлягають виселенню з спірного жилого приміщення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично був укладений договір найму житла.
Факт вчинення правочину відповідачами в установленому законом порядку не заперечується, а його умови не оспорюються.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що договір найму підлягає розірванню, а відповідачі підлягають виселенню із спірного жилого приміщення, узгоджується з вимогами ст. 169 ЖК України та ч.1 ст.826 ЦК України, відповідно до яких, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно оцінив докази в їх сукупності та ухвалив правильне по суті рішення на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, зобов’язавши відповідачів виселитись із житлового будинку, то це твердження є помилковим, оскільки вимога про виселення була заявлена позивачкою в позовній заяві, копія якої направлялась відповідачам.
Відповідно до вимог ч.1 ст.218 ЦК України, відсутність письмової форми правочину має наслідком неможливість сторін посилатись в суді на свідчення свідків, як доказ існування чи відсутності між сторонами відносин, породжених правочином, який є предметом спору, а також на умови такого правочину.
Оскільки факт вчинення правочину ОСОБА_3 не заперечується, а його умови не оспорюються, її посилання у апеляційній скарзі на те, що у зв’язку з недодержанням сторонами письмової форми правочину, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, не заслуговує на увагу колегії суддів.
Інші доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: