Справа № 2-3874/2010 Категорія 4

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року                             м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

Головуючого - судді - Полонця С.М.,

з участю секретаря с/з – Зінчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Гаражний кооператив „Богунія”  про визнання права власності на частину гаража, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати гараж № 298, що знаходиться в гаражному кооперативі „Богунія” по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на Ѕ частку вказаного гаража, окрім того визнати за нею право на спадкування ј частки від Ѕ частини вказаного гаража, посилаючись на те, що під час перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_6, ними спільно побудовано гараж в гаражному коперативі „Богунія”, однак за життя чоловіка, право власності на вказаний гараж ними оформлено належним чином не було.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

   Відповідачі в судове засідання не з”явились з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідачів на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Вислухавши пояснення позивача та її представника та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.07.2005 року між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено шлюб, про що виконавчим комітетом Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, зроблено відповідний актовий запис за № 3.

Відповідно до витягу з протоколу засідання правління ГК „Богунія” від 10.07.2006 року, ОСОБА_6 прийняли у члени кооперативу та виділили йому місце під забудову гаража № 298. Згідно довідки ГК „Богунія” №17 від 22.09.2010р., в період з вересня 2006 року по 2008 рік, членські внески за гараж сплачувались ОСОБА_6, в період з 2009 року по 2010 рік – ОСОБА_2

Відповідно до свідоцтва про смерть, НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на гараж № 298, що знаходиться в гаражному кооперативі „Богунія” по АДРЕСА_1, однак право власності на вказаний гараж не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчаня, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Ст. 70 вказаного кодексу, передбачено, що у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Як вбачається з довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” № 1-17732 від 03.12.2009р. за ОСОБА_6 право власності на гараж № 298 в ГК „Богунія” по АДРЕСА_1 не зареєстровано, а тому у позивача не має можливості отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995р. із змінами, при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Окрім того, ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги до майна померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_2 та діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи викладене, є підстави для визнання гаража № 298, що знаходиться в гаражному кооперативі „Богунія” по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя – ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та визнати за позивачем право власності на Ѕ частину вказаного гаражу, а також для визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом, права на спадкування ј частки від Ѕ частини вищезазначеного гаража, після смерті 30.08.2009 року її чоловіка ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, гл. 8 розділ 3  ЦПК України, ст. ст. 1258, 1259 ЦК України, ст.ст. 60, 70 СК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” № 20 від 22.12.1995р. із змінами, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати гараж № 298, що знаходиться в гаражному кооперативі „Богунія” по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину вказаного гаража.

Визнати за ОСОБА_2 прво на спадкування ј частки від Ѕ частини гаража № 298, що знаходиться в гаражному кооперативі „Богунія”по АДРЕСА_1 за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: