Судове рішення #12127755

   

У К Р А Ї Н А

                                                                                                                                                                                                                                                                                  Справа № 2а-1930                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

                                                                                                                                                      2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             15 листопада  2010 року   Первомайський міський суд Луганської області у складі головуючого судді  Пащенко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську в  скороченому провадженні  справу  за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про оскарження  дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання відповідача провести підвищення  пенсії, -

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з адміністративним позовом  посилаючись на те, що  вона належить до соціальної групи  „Діти війни ”, так як народилась   ІНФОРМАЦІЯ_1 і на 02.09.1945 року їй  було менш ніж 18 років, тобто згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” до дітей війни відносяться особи, яким на час закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945 року) не виповнилась 18 років. Належність  до вказаної соціальної групи підтверджується довідкою виданою УПтаСЗН у м.Первомайську.

Згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Вказана норма закону вступила в дію з 01.01.2006 року.

 Однак в порушення діючого законодавства  відповідачем сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни у значно зменшеному розмірі.  

Вона  звернулася до відповідача  з заявою  про виплату їй підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач відмовив їй у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії з посиланням на те, що виплати проводяться  у законодавчо встановленому порядку.  В обґрунтування позову позивачка зазначила, що відповідач в порушення вимог ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» неправомірно відмовив їй в підвищенні пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року.  

На підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 та від 22.05.2008р. № 10-рп2008, просить суд визнати відмову відповідача у проведенні щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  неправомірною. Поновити строк для звернення до суду з вимогами про нарахування недоплаченої доплати до пенсії з 2007 року.    Зобов’язати відповідача  здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії  на розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з 01.01.2009р. та в подальшому виплачувати це підвищення до пенсії згідно діючого законодавства. Стягнути з відповідача на її користь  сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.

 Відповідач  надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника УПФУ в м.Первомайську, позов не визнає.  

      Дослідивши надані докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню.

            В суді встановлено:

            ОСОБА_1    народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою за віком та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Первомайську.

Відповідно до копії довідки № 6705  від  20.09.2005 року, виданої Управлянням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради, позивачка має статус «дитини війни».

Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій , інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 про Пенсійний фонд України).

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Зазначені факти не оспорюються відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р., що набрав чинності з 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

05.08.2010 року відповідач направив позивачці відповідь № 2156/Г-11 про відмову в перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку визначено величину підвищення пенсії дітям війни в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного  Суду України від 09 липня 2007 р.  № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було призупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином,  положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовного того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинні лише з 09 липня 2007 р. (день ухвалення рішення Конституційним   Судом України) до 31 грудня 2007 р.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу 1 частини 1 ст. 28 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня – 410 грн. 06 коп.; з 01 жовтня – 415 грн. 11 коп.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.          

    Рішенням Конституційного  Суду України  № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідним бюджетними програмами.

Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р.  передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрі України.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини щодо нарахування та виплати дітям війни підвищення до пенсії, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату  підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 01.05.2010 р. судом винесено ухвалу про залишення без розгляду зазначених позовних вимог.

    Таким чином, суд вважає за необхідно зобов’язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії позивачці відповідно до норм  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  01 травня  2010 р.

Відповідно до ч.2 ст. 19  Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого мають перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією і законами України.

Судові витрати понесені позивачкою, у даному випадку на сплату судового збору, підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги за 2007,2008,2009 роки не задовольняються, а за 2010 рік задовольняються в не в повному обсязі, суд вважає за можливе відшкодувати позивачці за рахунок коштів Державного бюджету сплачений нею судовий збір в розмірі 1,70 грн.

Оскільки позивач позовні  вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов’язок після 01.01.2010 року виплачувати позивачу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Оцінюючи  належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги такими, що  підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни з 01 травня  2010 р. є неправомірними.  

    На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 21,24,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 2, 8, 9, 17, 18, 87, 94,99, 158-163 КАС України, -    

 

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 частково  задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо виплати підвищення до пенсії  ОСОБА_1  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  01 травня  2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  01 травня  2010 року за рахунок коштів Державного бюджету з урахуванням фактично здійснених виплат на період дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України  судовий збір в розмірі  1 грн. 70 коп.

В задоволенні  іншої  частини  позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області виконати постанову суду негайно.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяті днів з дня її проголошення  до Донецького апеляційного адміністративного суду через Первомайський міський суд Луганської області.  У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяті днів  з дня  отримання копії постанови.

               

Суддя              /підпис/     Л.В.Пащенко    

                З оригіналом згідно.      

              Суддя                                                                                                     Л.В.Пащенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація