Справа  № 2- 225/ 2010 р.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 листопада 2010 р.                 Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді             Гирича С.В.

при секретарі судових засідань         Фурик Л.М.

представника позивачів                     ОСОБА_2      

представника відповідача ОСОБА_3             ОСОБА_4

представника відповідача Личаківської

районної адміністрації м. Львова                 Батенчук М.М.

представника третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»     Худоба Р.Т.      

м.Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, третьої особи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про реальний поділ будинку, суд -                              

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися із позовом до відповідачів, 3-ї особи про реальний поділ будинку АДРЕСА_1 на дві частини з ізоляцією квартири №2, котра складається з таких приміщень: тамбур площею 1,5 м.кв., коридор площею 4,2 м.кв., житлова кімната площею 15,7 м.кв., житлова кімната площею 12,1 м.кв., житлова кімната площею 9,0 м.кв., кухня площею 5,4 м.кв., санвузол  площею 2,2 м.кв.

Свої вимоги мотивують тим, що являються власниками квартири АДРЕСА_1, яка об’єднана в одну квартиру з квартир №2 та №5 згідно розпорядження Личаківської районної адміністрації м. Львова №795 від 03.12.2009р., а також їм надано у користування підвальне приміщення під індексом V площею 7,4 м.кв. під господарські потреби. Крім цього в будинку знаходяться інші квартири - №1, власником якої являється ОСОБА_13; №3, власником якої являється ОСОБА_11; №4, власником якої являється ОСОБА_12; №7, власником якої являється ОСОБА_14 та №8, власником якої являється ОСОБА_3. У зв’язку із виникненням суперечностей між сусідами з приводу порядку користування будинком, а також реалізації свого права на поділ нерухомого майна, вони звернулися в суд із позовом. Згідно висновку експертизи №36834 від 07.12.2007р. поділ будинку АДРЕСА_1 на дві частки, яку складає площа об’єднаної квартири №2 технічно можливий. А тому просять позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні вище наведеним.

Представник відповідача Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради – Батенчук М.М. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, пояснила, що дійсно відповідно до розпорядження районної адміністрації №602 від 26.06.2003р. «Про експлуатацію квартири АДРЕСА_1 після самовільно здійсненого об’єднання квартир №2 та №5 зі зняттям квартирної нумерації та присвоєння окремого будинкового номера АДРЕСА_1», №1046 від 07.10.2003р. про внесення змін у вище вказане розпорядження,  на підставі розпорядження №1189 від 03.11.2003р. «Про оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_8» позивачам було видано свідоцтво на право власності на об’єднану квартиру та присвоєно цій частині нумерацію окремого будинку. Однак на підставі численних скарг мешканців будинку АДРЕСА_1, 27.02.2004 р. адміністрація винесла розпорядження № 233, яким внесла зміни у розпорядження № 602 від 26.06.2003 року та №1046 від 07.10.2003року та відмінила  дозвіл на виділення квартир №2 та №5 у окремий будинковий номер 66-А, присвоївши квартирі після самовільного об’єднання номер 2 та  відмінила виділення квартир у окремий будинковий номер. Після цього рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18.06.2008р. було визнано недійсним свідоцтво про право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1, а державну реєстрацію права власності на вказаний будинок скасовано. На даний час позивачі нове свідоцтво про право власності на об’єднану квартиру не отримали. Подаючи позов про реальний поділ будинку з виділенням їм квартири №2 позивачі просять виділити їм приміщення, які вже належать на праві власності. В той же час ними не заявлено вимоги про поділ горища, приміщення підвалів, які є у власності Львівської міської ради. Також цим позовом не вирішується питання  поділу будинку з врахуванням підвального приміщення під інд.V площею 7,4 м.кв., яке належить позивачам на праві власності і знаходиться у частині будинку, яка не прилягає до їх квартири.  За таких обставин реальний поділ будинку здійснити не можливо, оскільки це призведе до порушення прав інших співвласників будинку, що і було підставою скасування розпорядження адміністрації про присвоєння приміщенням, що належать позивачам, окремого будинкового номеру. Крім цього інші співвласники будинку своєї згоди на реальний поділ будинку не дають. А тому просить у позові відмовити.  

Представник відповідача Львівської міської ради в останнє судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому суд вважає, що слід розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_15- ОСОБА_16 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснив, що реальний поділ будинку передбачає припинення спільної сумісної власності на весь будинок, і позивачі не вправі ставити питання про таке з наступних підстав. Крім квартири позивачів в будинку є ще п’ять квартир, які перебувають у власності відповідачів, і при реальному поділі будинку слід було б ділити будинок з приміщеннями загального користування не лише між позивачами та відповідачами, а й між кожним із них. Поділ будинку з виділенням частини приміщень лише позивачу та залишенням у спільному користуванні інші приміщення решту мешканцям будинку порушить їхні права. Крім цього, розпорядженням Личаківської районної адміністрації №795 від 03.12.2009р. за позивачами визнано право власності на приміщення, які складають їхню квартиру. Квартира №2 є ізольованою від решти приміщень будинку, обладнана комунальними вигодами та окремим входом, але під приміщеннями квартири позивачів знаходяться приміщення загального користування, якими користуються інші відповідачі. В той же час на праві власності позивачів належить підвальне приміщення, яке  знаходиться в іншій частині будинку під квартирами відповідачів. За таких умов не можливо провести реальний поділ будинку, який передбачає поділ усіх приміщень загального користування по вертикалі, без порушень прав інших власників квартир будинку. Вважає, що у своїй позовній заяві позивачі не наводять відомостей про порушення їхніх прав та інтересів із сторони відповідачів і доказів цього вони не надали, а тому просить у позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, а тому суд вважає, що слід розглядати справу у їх відсутності.

Представник третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» Худоба Р.Т. у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, суд відмовляє у задоволенні позову з наступних підстав.

Із матеріалів реєстраційної справи на будинок АДРЕСА_1 вбачається, що Личаківською районною адміністрацією на підставі звернення позивачів, представлених ними договорів купівлі-продажу квартир №2 та №5 будинку АДРЕСА_1 від 20.08.2002р., реєстраційних посвідчень, розпоряджень адміністрації №602 від 26.06.2003р. «Про експлуатацію квартири АДРЕСА_1 після самовільно здійсненого об’єднання квартир №2 та №5 зі зняттям квартирної нумерації та присвоєння окремого будинкового номера АДРЕСА_1», №1046 від 07.10.2003р. про внесення змін у вище вказане розпорядження, було винесено розпорядження №1189 від 03.11.2003р. «Про оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_8.»  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні встановлено, що   на підставі численних скарг мешканців будинку АДРЕСА_1, 27.02.2004 р. Личаківська районна адміністрація прийняла розпорядження № 233, яким внесла зміни у розпорядження № 602 від 26.06.2003року та №1046 від 07.10.2003року та відмінила пункти про виділення квартир №2 та №5 у окремий будинковий номер 66-А, присвоївши квартирі після самовільного об’єднання номер 2, а розпорядження №1146 від 27.10.2003року та 03.11.2003року відмінила.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18.06.2008р. свідоцтво про право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визнано недійсним, а державну реєстрацію права власності на вказаний будинок скасовано.

Згідно розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №795 від 03.12.2009р. (а.с.57) вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надано дозвіл експлуатувати квартиру в будинку АДРЕСА_1 після об’єднання в одну квартир №2 та №5 з переплануванням, присвоєння їй квартирного номера 2 та використовувати підвальне приміщення інд.V площею 7,4 м.кв. під господарські потреби як окрему річ. При цьому визначено, що квартира №2 складається з таких приміщень: тамбур площею 1,5 м.кв., коридор площею 4,2 м.кв., житлова кімната площею 15,7 м.кв., житлова кімната площею 12,1 м.кв., житлова кімната площею 9,0 м.кв., кухня площею 5,4 м.кв., санвузол  площею 2,2 м.кв.

Як визнав у судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2 нове свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 позивачами не виготовлено.  

 Таким чином судом встановлено, що на даний  час у позивачів відсутні правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 окрім квартири №2 розміщені квартири №1, №3, №4, №7 та №8.

 Як вбачається із довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 25.03.2010р. (а.с.72), власником квартири АДРЕСА_2 являється ОСОБА_13, квартири №3 – ОСОБА_17, ОСОБА_18, а квартири №4 – ОСОБА_12 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_17 на даний час померла. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.11.2007р. (а.с.74) вбачається, що власником квартири АДРЕСА_3 являється ОСОБА_14 Крім цього, судом встановлено, що власником квартири№8 по вул. Некрасова, 66 в м. Львові являється ОСОБА_3

Відповідно до п.1 ст. 370 ЦК України передбачено, що співвласники  мають  право  на  виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до п.1,2,3 ст.372 ЦК України визначено, що майно,  що є у  спільній  сумісній  власності,  може  бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається,  що частки співвласників  у  праві  спільної  сумісної власності є рівними, якщо  інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

 У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до вимог п.2 ст.382 ЦК України передбачено, що власникам всіх квартир у будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Як вбачається із висновку будівельно-технічної експертизи № 3683 від 07.12.2007р. (а.с.13), поділ в натурі, т.б. реальний поділ будинку АДРЕСА_1 відповідно до частки, яку складає площа квартири №2 та №5 (зараз будинок № 66-а) технічно можливий. При цьому експерт пропонує такий поділ з виділенням позивачам у власність приміщень квартир № 2 та № 5,зокрема: тамбур площею 1,5 м.кв., коридор площею 4,2 м.кв., житлова кімната площею 15,7 м.кв., житлова кімната площею 12,1 м.кв., житлова кімната площею 9,0 м.кв., кухня площею 5,4 м.кв., санвузол  площею 2,2 м.кв. які уже є у їх власності. В той же час питання поділу горища, підвальних приміщень, які є під приміщеннями квартири позивачів та перебувають у спільній власності всіх співвласників будинку не вирішується, як і не визначено технічну можливість реального поділу будинку з виділенням частки позивачів з врахуванням належності їм на праві власності приміщення під літ. V площею 7,4 м.кв., яке знаходиться під приміщеннями квартир відповідачів.

Оскільки принцип реального поділу нерухомого майна передбачає його поділ  з ізоляцією приміщень загального користування та припиненням на них права спільної власності з обладнанням окремих входів до цих приміщень, а позов  таких вимог не містить, тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 370, 372, 382 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_9   до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, третьої особи Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про реальний поділ будинку - відмовити за безпідставністю вимог.

               На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку і в строки передбачені ст. 294 ЦПК України.

         Суддя: