Справа  № 2- 3708/ 2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року                             Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді             Гирича С.В.

при секретарі судових засідань             Бойко Л.М.

з участю представника позивача             Зікеєвої В.С.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом Управління військової контррозвідки Служби Безпеки України у західному регіоні до ОСОБА_3, сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про зняття із реєстрації, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про зняття із реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що з 19.07.2004р. відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований у військовій частині Р9155 управління ВКР СБУ у Західному регіоні за адресою: АДРЕСА_1, як співробітник-військовослужбовець цієї частини. Під час проходження служби він проживав у нежитловому приміщенні, яке на той час тимчасово було переобладнано під гуртожиток для тимчасового прибуваючих до управління осіб. 31.03.2006р. відповідач звільнився з військової служби в запас СБ України, добровільно виселився із займаного приміщення, вивіз усі свої особисті речі та виїхав проживати у ст. Челбанська Канівського району Краснодарського краю Російської Федерації. Однак, при виселенні відповідач не знявся з реєстраційного обліку. Позивач звернувся у СГІРФО в Личаківському районі м. Львова про зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_3, однак їм було відмовлено по причині відсутності законних підстав для зняття відповідача з реєстрації, оскільки таке здійснюється виключно за заявою особи, або рішенням суду. Вважає, що відповідач ОСОБА_3 неправомірно знаходиться на реєстраційному обліку за вказаною адресою з наступних підстав.

Реєстрація ОСОБА_3 здйснювалася на підставі наказу Мністерства оборони України №20 від 03.02.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1995р. №43/579, згідно якого військовослужбовці мали право тимчасово прописуватися на території військової частини у якій проходили військову службу, однак на даний час такий наказ втратив чинність. Крім цього, відповідач зареєстрований у нежитлових приміщеннях, які на даний час не придатні для проживання осіб, йому ніколи не надавалися за вказаною адресою для проживання житлові приміщення. На даний час відповідач за адресою: АДРЕСА_1, не проживає, що підтверджується представленими актами про перевірки житлово-побутових умов. 21.09.2008р. перетнув державний кордон України в напрямку Російської Федерації, і з цього часу в Україну не повертався. А тому просить позов задоволити.

В судовому  засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні вище наведеним.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи суду не подавав, а тому суд вважає, що слід розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, у вирішенні спору покладається на розсуд суду. А тому суд вважає, що слід  розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд задовільняє позов з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що з няття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем  проживання  особи,  остаточного  рішення  суду (про позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування   житловим   приміщенням,   визнання  особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як вбачається із довідки з місця проживання про склад сім’ї та прописки (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_3 з 19.07.2004р. зареєстрований в будинку АДРЕСА_1, який належить військовій частині Р 9155.

Згідно технічного паспорту (а.с.10) майновий комплекс по АДРЕСА_1 складається з адміністративної споруди під літ. А-3, КПП під літ.Д-1 та трьох сховищ для техніки під літ. Б-1, В-1 та Г-1. З довідки управління контррозвідки СБ України у Західному регіоні від 01.04.2010р. (а.с.9) вбачається, що на території майнового комплексу по АДРЕСА_1 житлові приміщення, чи приміщення, обладнані для проживання відсутні.

Як вбачається з пояснень представника позивача, поселення та реєстрація відповідача ОСОБА_3 у вказаних приміщеннях здійснювалася на підставі наказу Мністерства оборони України №20 від 03.02.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1995р. №43/579, згідно якого військовослужбовці мали право тимчасово прописуватися на території військової частини у якій проходили військову службу. На даний час даний наказ втратив чинність.

З довідки управління контррозвідки СБ України у Західному регіоні від 01.04.2010р. №79/14-94 (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_3 проходив службу в органах СБ України на посадах офіцерського складу з 29.01.1993р. та був звільнений з військової служби в запас наказом СБ України №143-ос  від 06.02.2006р. та виключений зі списків особового складу Управління ВКР СБУ по СВ ЗСУ  у Західному регіоні з 31.03.2006р.

Судом встановлено, що відразу після звільнення, ОСОБА_3 виселився із займаних приміщень, та вивіз усе особисте майно.

Згідно актів перевірки житлово-побутових умов та підстав реєстрації від 16.01.2008р., 29.06.2009р., 11.02.2009р., 19.02.2010р., 20.07.2010р., 26.10.2010р. (а.с.11-14, 26,27) вбачається, що протягом 2008-2010рр. ОСОБА_3 не проживає та тимчасово не перебуває за адресою військової частини Р9155 по АДРЕСА_1, житлових чи інших приміщень за вказаною адресою в користуванні ОСОБА_3 не має.

Як вбачається із довідки управління контррозвідки СБ України у Західному регіоні від 01.04.2010р. №79/12-17/38-153 (а.с.8), згідно отриманої інформації в АІС «Дельта-Потік», ОСОБА_3 виїхав за межі України о 15.48 год. 21.09.2008р. через пункт пропуску Іловайск-Південний парк, потягом №45 Львів-Адлер. Інформація про його повернення в Україну відсутня. З пояснень представник позивача вбачається, що ОСОБА_3 виїхав на постійне місце проживання у ст. Челбанська Канівського району Краснодарського краю Російської Федерації.

Отже суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 на даний час втратив право на користування приміщеннями по АДРЕСА_1, оскільки реєстрація його місця проживання за вказаною адресою здійснювалася на підставі наказу Мністерства оборони України №20 від 03.02.1995р., який на даний час втрати чинність, з 31.03.2006р. він звільнений з військової служби в запас Служби Безпеки України після чого виселився та не користується приміщеннями протягом 2008-2010рр., крім цього на території вказаного майнового комплексу відсутні житлові приміщення, чи приміщення, які обладнані для проживання осіб. Також суд вважає, що відповідач неправомірно не знявся з реєстрації після виселення із займаних приміщень, оскільки вибув на постійне місце проживання за іншою адресою, де в силу вимог ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зобов’язаний був у 10-и денний термін зареєструвати своє нове місце проживання. А тому суд вважає, що слід позов задоволити.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Зобов’язати Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Личаківського РВ ЛМУ ГУМСУ у Львівській області зняти із реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені  ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: