Справа  № 2- 698/ 2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року                             Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                 Гирича С.В.

при секретарі судових засідань                 Фурик Л.М.

з участю прокурора                     Панькевича Р.В.

представника позивача                 Соколовської О.І.

відповідача                         ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_3         ОСОБА_4

третьої особи                         ОСОБА_5

в м.Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, третьої особи: ОСОБА_5 про демонтаж самовільного будівництва та приведення будинку до попереднього стану, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, третіх осіб про демонтаж самовільно збудованих гаража, господарської споруди і прибудови до будинку АДРЕСА_1 та приведення будинку до попереднього стану.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 18.09.2008р. було притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 97 КпАП України за самовільне будівництво гаража, сараю, реконструкцію будинку АДРЕСА_1. Оскільки зазначене будівництво було виконано без відповідного дозволу районної адміністрації, дозволу інспекції ДАБК у Львівській області та погодження технічної документації, а тому 06.02.2009р. було винесено розпорядження №72 «Про демонтаж самовільно збудованих гаража, господарської споруди і прибудови до будинку АДРЕСА_1 та приведення будинку до попереднього стану». Вказаним розпорядженням відповідача було зобов’язано демонтувати самовільно збудовані гараж, господарську споруду та прибудову до будинку та привести будинок до попереднього стану у місячний термін за власні кошти. Однак актом ЛКП «За замком» від 30.03.2009р. встановлено, що  відповідач вказане розпорядження у добровільному порядку не виконала. А тому просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному об’ємі, дала пояснення аналогічні вище наведеним.  

Відповідач, її представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, пояснили, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 були батько відповідача ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_5 При цьому її батьку належало на праві власності 3/5 частин житлового будинку, а інша частина перебуває  у власності третьої особи. Крім цього зазначили, що спірні гараж, господарське приміщення та прибудову до будинку АДРЕСА_1 здійснив батько відповідачки ще до 1993р. та постановою адміністративної комісії Личаківської районної адміністрації від 29.07.1993р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення самочинного будівництва. З цього часу Личаківська районна адміністрація жодних дій по усунення наслідків самочинного будівництва не вчиняла. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, і спадкоємцями після його смерті за заповітом являються відповідач ОСОБА_3 та її сестра ОСОБА_7 ОСОБА_7 від прийняття спадщини після смерті батька відмовилася, а відповідач звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, як   спадкоємець ОСОБА_6 за заповітом та законом, однак на даний час свідоцтво про право власності на спадщину нотаріальною конторою їй не видано, а тому вона не набула прав та обов’язків власника 3/5 ідеальних частин будинку АДРЕСА_1. Оскільки відповідачем не здійснювалося самочинне будівництво спірних об’єктів і позивач суду доказів про це суду не подав,  просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила що дійсно вказані гараж, господарські споруди та прибудову до будинку АДРЕСА_1 побудував батько відповідачки ОСОБА_3 ще на початку 1990-их років. Раніше вона зі скаргами у Личаківську районну адміністрацію не зверталася, оскільки вказаним самочинним будівництвом не порушувалися її права. Однак на даний час відповідач переобладнала у самовільно здійсненій прибудові віконний отвір на дверний пройом, цим були створені їй перешкоди у користуванні належною їй часткою у будинку, а тому вона стала звертатися із скаргами у Личаківську районну адміністрацію і просить позов задоволити.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, висновок прокурора, дослідивши письмові докази, суд відмовляє у задоволенні позову з таких підстав.

 Як вбачається із копії розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.02.2009 року (а.с.8) , розглянувши лист ЛКП «За замком» та скарги співвласника будинку АДРЕСА_1 про самовільне будівництво на території цього будинковолодіння, районна адміністрація зобов’язала ОСОБА_3- співвласника будинку АДРЕСА_1 у м. Львові демонтувати самовільно збудовані гараж, господарську споруду та прибудову і привести будинок №12 до попереднього стану в місячний термін з часу прийняття цього розпорядження.

У зв’язку із невиконанням цього розпорядження позивачем подано в суд позовну заяву, яка є предметом спору.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України передбачено, що  кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

  У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що  у разі істотного відхилення  від  проекту,  що  суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за  позовом  відповідного органу  державної  влади  або органу місцевого самоврядування може постановити  рішення,  яким  зобов'язати  особу,   яка   здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Як вбачається із копії технічного паспорту на будинок, складеного 07.03.1996 року   (а.с.17-22) на території будинковолодіння АДРЕСА_1 вже тоді зафіксовано здійснене самочинне будівництво, яке полягало у спорудженні житлової прибудови під літ.«А’’-1» та «а’-1», гаражу під літ.«Б» та сараю під літ. «Г».

З постанови №720 від 29.07.1993р. (а.с.67) вбачається, що адміністративною комісією при виконкомі Личаківської районної ради притягнуто батька відповідачки ОСОБА_6, який був співвласником спірного будинковолодіння до адміністративної відповідальності за ст. 97 КпАП України за самовільне будівництво у 1988р. по АДРЕСА_2 прибудови до будинку веранди розміром 8х2м, кухні розміром 3х4м, а також переобладнання сараю під гараж.

З пояснень третьої особи ОСОБА_3 даних у судовому засіданні також вбачається, що майже всі об’єкти самочинного будівництва були зведені батьком позивачки на початку 90-х років. Лише на даний час відповідач у самовільно здійсненій прибудові замінила віконний отвір на дверний пройом.

 Таким чином, у судовому засіданні безспірно встановлено, що відповідач вказані у розпорядженні районної адміністрації об’єкти не зводила, на час їх зведення не була власником. Позивачу про наявність вказаного самочинного будівництва на той час було відомо, оскільки адміністративною комісією батько відповідача за зведення самочинного будівництва притягувався до адміністративної відповідальності.

Крім цього, як вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.107), станом на 15.07.2010р. житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 – 2/5 ідеальні частки та ОСОБА_6 – 3/5 ідеальні частки.

З копії свідоцтва про смерть виданого міським відділом РАЦС Львівського обласного управління юстиції 08.11.2002р. ( а.с.47 ) вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вчинено актовий запис № 7013 від 08.11.2002р.

Згідно заповіту від 26.09.2000р. (а.с. 45) вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 являються його дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Як пояснила у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3, після смерті її батька ОСОБА_6 вона звернулася у нотаріальну контору про прийняття спадщини , однак на даний час  свідоцтво про право власності на спадщину їй не видано.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушені права позивача і Личаківською районною адміністрацією безпідставно заявлено позовну вимогу про зобов’язання відповідача демонтувати самовільно здійснені прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1, гараж та сарай, оскільки вказане будівництво було здійснено батьком відповідачки ОСОБА_6 в 1990-их роках, який на даний час помер, а відповідач право власності на спадкове майно – 3/5 ідеальних частини будинку АДРЕСА_1 на даний не оформила.

Крім цього судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 здійснено лише самовільне переобладнання віконного отвору у дверний, однак Личаківською районною адміністрацією вимоги про демонтаж даного самовільного переобладнання не заявлені. А тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись, ст.ст. 3, 10, 15, 16, 60, 74, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 376 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, третьої особи: ОСОБА_5 про демонтаж самовільного будівництва та приведення будинку до попереднього стану, - відмовити за безпідставністю вимог.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені  ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: