справа №2-1016/10

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Арциз                                                                                               25 листопада 2010 року

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді                  Гусєвої Н.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання їх спільної дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі ј частці від його заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В своєму позові позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у шлюбі від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, який проживає разом з позивачкою. В наявний час сторони проживають окремо. Позивачка вказує на те, що їй одній важко утримувати дитину, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Також позивачка вказала, що матеріальні доходи відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дитини, оскільки він працює та отримує постійний заробіток.

У судове засідання позивачка не з’явилася, але надіслала до суду заяву, в якій просила суд про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги позивачки визнав в повному обсязі, на розірвання шлюбу з позивачкою згоден.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов’язком батьків утримувати малолітню дитину, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі тому, оскільки засновані на законі та доведені матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про одруження, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.4). Малолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про його народження батьком вказаний ОСОБА_2 – відповідач по справі (а.с.5).  Також судом встановлено, що малолітній син позивачки проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні (а.с.6). Позивачка працює в ТОВ «Сервіс Грейн» та її дохід з січня по червень 2010 року склав 3 530,15 грн. (а.с.7). Ці обставини не оспорювалися сторонами та в силу ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов’язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Ч.3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. (ч.1 ст.183 СК України). Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, матеріали справи, а також той факт, що відповідач в своїй заяві до суду заявив, що згоден виплачувати аліменти на утримання дитини в зазначеному позивачкою розмірі, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які відповідач повинен виплачувати на користь позивачки на утримання дитини до її повноліття, у частці від заробітку (доходу) батька дитини – відповідача у справі у розмірі ј частки, який не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене, на стан здоров'я і матеріальне становище дитини, приймаючи до уваги стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів та його згоду на виплату аліментів на утримання дитини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки, та стягувати аліменти з батька малолітньої дитини на користь позивачки на утримання дитини.

Керуючись ч.3 ст. 181, ст.ст. 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 6, 15, 30, 62, 88, 208, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 01 жовтня 2010 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до 30 грудня 2021 року.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 гривні, та витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду                                                      Гусєва Н.Д.