Справа № 2-а-140
2007 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2007 року. Світловодський міськрайсуд Кіровоградської області, в складі:
- головуючий суддя - Андріянов О.В.
При секретарі - Суботніцькій О.А.
З участю:
- позивачі: - ОСОБА_5;
- ОСОБА_6;
- ОСОБА_4;
- ОСОБА_7;
- прокурор - Петренко Л.Ю.;
- представник позивачів - ОСОБА_9;
- представник відповідача - Пащенко Л.В.;
- представники третіх осіб: - ОСОБА_10;
- ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в суду м. Світловодська справу за адміністративним позовом:
Світловодського міжрайпрокурора Кіровоградської області; 27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Глинки, 8,
в інтересах громадян:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.; мешкає: АДРЕСА_1
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; АДРЕСА_2;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; АДРЕСА_3;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.; АДРЕСА_4;
ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_5; АДРЕСА_5;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6; АДРЕСА_6;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7; АДРЕСА_7
до
Виконавчого комітету Світловодської міської Ради народних депутатів Кіровоградської області; 27501, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Леніна, 14,
про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень від 11.01.2007 р., №№ 248, 257, 312 про тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій; визнання оскаржуваних рішень нечинними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень скасувати оскаржувані рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор, на підставі ст. 36№ Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 КАС України, в інтересах громадян звернувся до суду із позовом про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень від 11.01.2007 р., за №№ 248, 257, 312, про тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій; визнання оскаржуваних рішень нечинними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень скасувати оскаржувані рішення.
В судовому засіданні прокурор, представник позивачів та позивачі заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі. З ним також погодилися і представники третіх осіб.
В судовому засіданні прокурор пояснив, що оскаржувані рішення є протиправними, так як під час прийняття оскаржуваних рішень не були дотримані положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо оприлюднення проектів оскаржуваних рішень та самих рішень у засобах масової інформації;
також відповідачем, під час прийняття оскаржуваних рішень не були дотримані вимоги щодо порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленого Постановою КМ України № 560 від 12.07.2005 р. щодо невизначення розмірів та конфігурацій прибудинкових територій, а також неврахування такого виду послуг, як дератизація і дезінсекція.
Представник позивачів у судовому засіданні погодився із прокурором та пояснив, що прийняті суб'єктом владних повноважень рішення щодо збільшення тарифів відбулися із порушенням законодавства, яке регулює регуляторну політику держави у сфері господарської діяльності та порядку формування тарифів. Прийняті акти є актами регуляторної дії, а тому повинні були бути опубліковані у спосіб, визначений законодавством, чого відповідачем не було зроблено. Обов'язковість надання послуг з дератизації і дезінсекції передбачена Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Проте, до часу прийняття оскаржуваних рішень, зазначені послуги входили до переліку послуг, які повинні надаватися комунальними підприємствами.
Позивачі підтримали міркування прокурора та їх представника.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, пояснив, що оскаржувані рішення є рішеннями індивідуальної дії, а тому вони не повинні бути опубліковані в порядку, який передбачений для публікації проектів рішень регуляторних актів і самих регуляторних актів у засобах масової інформації - друкованих виданнях. В обґрунтування своїх стверджень наводить зміст листа голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Кіровоградської області, Маслова М.А. Крім цього, обов'язок повідомляти населення про зміну тарифів покладено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на підприємства, які ці послуги надають. Розмір земельних ділянок прибудинкових територій був визначений, що підтверджується відповідними додатками до рішень суб'єкта владних повноважень. Відсутність землевпорядної документації на земельні ділянки будинків та прибудинкових територій пояснюється законодавчою неврегульованістю цих питань та відсутністю коштів для належного оформлення такої документації. Визначений Постановою КМ України № 560, від 12.07.2005 р. перелік послуг не є обов'язковим.
Треті особи погодилися з доводами представника відповідача, просять суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи, ЖЕК № 4, також вважає, що оскаржувані рішення не є регуляторними актами.
В судовому засіданні був допитаний свідок, ОСОБА_8, який пояснив суду, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень не є актами регуляторної дії, а тому, встановлена законодавством процедура оприлюднення проектів таких актів та публікація самих актів регуляторної дії, не є обов'язковою. Такий висновок був зроблений, виходячи з листа голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Кіровоградської області, Маслова М.А.
В судовому засіданні були досліджені докази: оскаржувані в судовому порядку рішення №№ 248, 257, 312 від 11.01.2007 р. з додатками; протести прокурора щодо скасування оскаржуваних рішень від 23.02.2007 р.; рішення відповідача № 641 від 01.03.2007 р. щодо відхилення протесту прокурора; лист голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Кіровоградської області, Маслова М.А., № 21/11/20 від 15.01.2007 р.; рішення відповідача № 591 від 05.06.2006 р. та № 533 від 15.02.2007 р. з додатками щодо визначення розмірів земельних ділянок житлових будинків та прибудинкових територій; рішення відповідача № 649 від 01.03.2007 р. та № 1230 від 09.11.2006 р., з додатками, щодо виключення послуг з дератизації та дезінсекції, які були передбачені рішенням № 1230 від 09.11.2006 р.
П. п. 2, п. «а», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до повноважень виконавчих органів міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження у встановленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Таким чином, відповідач, як виконавчий орган місцевого самоврядування, є повноважним органом щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган - місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідач є регуляторним органом, який має право видавати регуляторні акти, а оскаржувані рішення відповідача є регуляторними актами, так як цими актами були збільшені тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій; зазначені рішення стосуються невизначеного кола осіб - мешканців цих будинків, зазначених в оскаржуваних рішеннях, та ці рішення регулюють господарську діяльність підприємств комунальної власності, які надають відповідні житлово-комунальні послуги. В порушення ст. ст. 7-9, 12-13, 20-21, 35 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оскаржувані рішення були підготовлені, прийняті та введені в дію, так як проекти регуляторних актів не оприлюднювалися, що позбавляло вносити на них відповідні зауваження; зазначені проекти не були у встановленому порядку погоджені; аналіз регуляторного впливу не проводився; регуляторні акти не були офіційно оприлюднені у друкованих засобах масової інформації (газеті міської Ради «Світловодськ вечірній»), у 10 денний термін з дня їх прийняття та підписання. Ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
В порушення ст.18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; Постанови КМ України № 560 від 12.07.2005 р., до переліку послуг, які надаються з утримання будинків та прибудинкової території безпідставно не були включені послуги з дератизації та дезінсекції.
Під час прийняття оскаржуваних рішень, у відповідності до рішення відповідача № 591 від 05.06.2006 р., розміри земельних ділянок територій житлових будинків та прибудинкової території були визначені, із послідуючими змінами відповідно до рішення відповідача № 533 від 15.02.2007 р., проте, в порушення ст. 42 ЗК України, суб'єктом владних повноважень не встановлена конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки та прибудинкові території та не виготовлена відповідна землевпорядна документація.
Відповідно до ч. 4, ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, - суб'єкта владних повноважень.
В судовому засіданні представником відповідача позовні вимоги були заперечені, як на підставу свого ствердження, представник відповідача посилається на лист голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Кіровоградської області, Маслова М.А., № 21/11/20 від 15.01.2007 р., в якому зазначено, що проект рішення відповідача - «Про тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкової території за адресою вул. 9-го Січня, 100 -«а», не містить ознак регуляторного акту, не може прийматися судом, як доказ, з наступних підстав: лист голови державного органу не є нормативним актом; цей лист датований 15.01.2007 р., проте як оскаржувані рішення були прийняті 11.01.2007 р.; як слідує із змісту листа, то в ньому йдеться мова про будинок, який не зазначений в оскаржуваних рішеннях; також невідповідність того, що оскаржувані рішення не є актами регуляторної дії спростовується встановленими у судовому засіданні обставинами справи. Проте, представником відповідача це не було заперечене, і визнано, що оскаржувані регуляторні акти приймалися, як акти індивідуальної дії, без дотримання вимог відповідного законодавства.
Таким чином, у судовому засіданні був підтверджений той факт, що регуляторні акти, які були прийняті відповідачем, прийняти ним з порушенням законодавства та нормативно-правових актів щодо загальних засад прийняття регуляторних актів та порядку формування тарифів на послуги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до рішення Світловодської міської Ради народних депутатів Кіровоградської області № 237 від 24.01.2007 р. відповідача звільнено від сплати судових витрат, згідно ст. 5 Декрету КМ України «Про державне мито», а тому судові витрати повинні бути віднесені за рахунок держави.
Керуючись: ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; ст. ст.: 7-9, 12-13, 20-21, 35-36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; ст. 42 ЗК України; Постановою КМ України № 560 від 12.07.2005 р.; ст. 5 Декрету КМ України «Про державне мито»; ст. ст.: 2, 11, 17-19, 60, 71, 86-87, 94, 158-163, 167, 171, 185-186; п.3 Прикінцевих та перехідних КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю, так як відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень були порушенні вимоги законодавства та нормативно-правових актів щодо загальних засад прийняття регуляторних актів та порядку формування тарифів на послуги.
Визнати протиправними рішення Виконавчого комітету Світловодської міської Ради народних депутатів Кіровоградської області №№ 248, 257, 312 від 11.01.2007 року, про тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, за адресами: АДРЕСА_8
Визнати, з часу прийняття рішень Виконавчим комітетом Світловодської міської Ради народних депутатів Кіровоградської області, рішення №№ 248, 257, 312 від 11.01.2007 року, про тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, за адресами:АДРЕСА_8, - нечинними та зобов'язати відповідача скасувати ці рішення.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Зобов'язати Виконавчий комітет Світловодської міської Ради народних депутатів Кіровоградської області невідкладно, після набрання цією постановою законної сили, опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому оскаржувані рішення мали бути офіційно оприлюднені
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення надруковане суддею у нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя Світловодського міськрайсуду
Кіровоградської області
О.В. Андріянов