Справа № 2-6474/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Каракай О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом прокуратури Оболонського району м. Києва в інтересах Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и в :
у серпні 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом в інтересах Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради.
В обґрунтування позову зазначав, що перевіркою прокуратури встановлено, що 28.02.2005 року між особою, в інтересах якої подано позов та відповідачкою укладено договір № 116 про сплату пайової участі, відповідно до якого остання зобов‘язана перерахувати пайовий внесок у сумі 35 240 грн. в термін до 21.03.2005 року на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
Однак відповідачкою кошти своєчасно внесені не були. Внаслідок несвоєчасного внесення коштів виникла заборгованість у розмірі 13 850 грн. у вигляді штрафу та інфляційних виплат.
У зв‘язку з викладеним просив стягнути з відповідача на користь ГУ економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради заборгованість по сплаті пайової участі в розмірі 13 850 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов з підстав, викладених в позовній заяві та просила його задовольнити в повному обсязі.
Особа, в інтересах якої подано позов в судове засідання не з‘явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відповідач несвоєчасно сплатила пайовий внесок оскільки не мала необхідних коштів, а коли кошти з`явилися протягом 2-3 місяців їй не могли надати рахунок, на який ці кошти необхідно перерахувати, а тому частково прострочення виконання зобов’язань виникло і з вини Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради . Крім того, ці кошти були нею внесені 24.01.2007 року і самої заборгованості не існує. Для стягнення ж штрафних санкцій пропущено строк позовної давності. А тому просив у позові відмовити та застосувати строк позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Головний управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та ОСОБА_1 28.02.2005 року укладено договір № 116, відповідно до якого остання як забудовник у зв‘язку з будівництвом індивідуального жилого будинку по пров. Стратегічному, 5 в м. Києві зобов‘язалась сплатити пайовий внесок в сумі 35,24 тис. грн. в термін до 21.03.2005 року.
Такий пайовий внесок нею було сплачено, проте з порушенням строку, а саме 25.01.2007 року.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати.
Пунктом 3.1.2 передбачено, що розмір несплаченої частини пайового внеску сплачується забудовником у сумі, скоригованій Головний управлінням економіки та інвестицій на індекс інфляції від дати його розрахунку.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представник відповідача подав клопотання про застосування строку позовної давності.
Позивач клопотання про поновлення строку позовної давності не подав. Доводи представника позивача у судовому засіданні про те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки про порушення зобов`язань їм стало відомо безпосередньо перед подачею позову суд не приймає до уваги. Особа, в інтересах якою подано позов має юридичний відділ та у разі порушення зобов`язань безпосередньо сама могла звернутися як до відповідача з вимогою про сплату штрафних санкцій так і до суду, у разі відмови відповідача виконати вимогу добровільно, а також до прокуратури з питання представлення їх інтересів. Проте, таких дій вчинено не було і про будь-які обставини, які перешкоджали вчиненню таких дій позивач не зазначив.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 267. 526, 611 ЦК України , ст. ст. 10,11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис
Рішення не набрало законної сили.
Копія вірно
Суддя