Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року жовтня місяця „04” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Горбань В.В.

            Суддів: Макарчук Л.В.

Філатової Є.В.

                      При  секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні будинком та визначення порядку користування майном шляхом поділу в натурі, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

    06 жовтня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні будинком та визначення порядку користування цим нерухомим майном шляхом поділу в натурі. Вимоги мотивовані тим, що домоволодіння по АДРЕСА_1 знаходиться в спільній частковій власності. На підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.08.2007 року позивачам належить на праві власності 1/6 частка зазначеного домоволодіння, тобто  кожному з них належить по 1/12 частки домоволодіння. ОСОБА_7 належить 5/6 часток домоволодіння на підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.04.1999 року та договору дарування від 17.11.1999 року. Посилаються на те, що відповідач перешкоджає позивачам в користуванні та розпорядженню власністю, фактично не допускає в належну їм на праві власності частку будинку. ОСОБА_7 зайняв частину належних позивачам на праві власності приміщень, відмовився надати дублікати ключів від дверей будинку, заважає в здійсненні необхідного ремонту та вселенні позивачів у будинок. Просили встановити порядок користування будинком з виділенням належної їм на праві власності частки домоволодіння в натурі, вселити їх у будинок, зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною їм часткою будинку.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2010 року позов задоволено. Виділено в натурі в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках у сумісне користування на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1 в будинку літ. «А» приміщення:

1-5 житлову кімнату площею 13,3 кв.м, вартістю 73596 грн., що складає 1/6 частку і більш 1/6 частки на 896 грн. /73596-72700/. На плані додатку № 2 розфарбована в червоний колір.

Виділено в натурі в користуванні ОСОБА_7  на 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в будинку літ. «А» приміщення:

-   складову площею 5,3 кв.м вартістю 29328 грн.;

-    складову площею 14,4 кв.м вартістю 78023 грн.;

-    коридор площею 3,3 кв.м вартістю 18261 грн.;

-    кухню площею 6,2 кв.м вартістю  34308 грн.;

-    житлову кімнату площею 9,2 кв.м вартістю 50909 грн.;

-    житлову кімнату площею 14,7 кв.м вартістю 81343 грн.;

тамбур літ. «а»  з цокольним поверхом площею 20,2 кв.м вартістю 70432 грн.

Всього вартістю 362604 грн., що складає 5/5 часток і менш частки на 896 грн. /363500 – 362604/. На плані додатку № 2 розфарбовані у синій колір.

    Зобов’язано ОСОБА_5, ОСОБА_6 провести переобладнання:

    закласти дверний отвір між приміщеннями 1-3 та 1-5 та  1-5 та 1-6;

    пробити дверний отвір між приміщеннями 1-6 та 1-7, 1-4 та 1-5 із приміщення 1-5; до приміщення 1-5 звести прибудову з розміщенням в ній кухні та коридору.

    Зобов’язано ОСОБА_7 не чинити перешкод у користуванні належною ОСОБА_5, ОСОБА_6 частиною житлового будинку   АДРЕСА_1. Перерахувати на користь ОСОБА_7 грошові кошти, переказані ОСОБА_5, ОСОБА_6 на депозитний рахунок Київського районного суду м. Сімферополя – ОКПО 26273942, МФО 824026, розрахунковий рахунок 37319012000604, банк – Головне Управління держказначейства України в АР Крим, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в АР Крим, в сумі 896 грн., сплачені по платіжному дорученню       № ПН 6672 від 01 квітня 2010 року, перерахунок був зроблений через ВАТ ВТБ Банк Відділення «Перше Сімферопольське».

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 просять рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.      

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачам та відповідачеві, яке до наступного часу не поділено в натурі. Між позивачами і відповідачем існують суперечки з приводу правомірності користування будинком, а тому домоволодіння підлягає поділу між позивачами і відповідачем  відповідно до запропонованого експертом першого варіанту поділу домоволодіння між сторонами.

Проте з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 серпня 2007 року є власниками 1/6 частки домоволодіння АДРЕСА_1  в рівних частках, а саме по 1/12 частки кожний.

Відповідач ОСОБА_7 є власником 5/6 частки спірного домоволодіння за рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.04.1999 року та  за договором дарування  від 17.11.1999 року.

Відповідно до статті 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 6, 7 постанови № 7 від 4 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” роз’яснив, що при вирішенні спорів про виділ у натурі часток жилого будинку, який є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, керуючись змістом ст. 115 ЦК України 1963 р., це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).  

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв’язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він провадиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (статті 152 Житлового кодексу України).

При поділі жилого будинку суд зобов’язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.

Відповідно до вимог статті  152 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції в порушення вимог матеріального закону, не врахувавши наведених вище роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, поділив житловий будинок та при цьому не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутній дозвіл виконавчого комітету місцевої ради, хоча це має суттєве значення для правильного розгляду справи.

Як убачається зі змісту судової будівельно-технічної експертизи від 15.01.2010 року,  обов’язковою умовою поділу  житлового будинку є виділ у натурі мінімум двох приміщень, за існуючим плануванням жилої  кімнати і кухні.

Згідно з першим варіантом  вищезазначеного висновку експерта зазначено, що поділ спірного домоволодіння в натурі можливо шляхом виділення  позивачам на спільну  1/6 частку  в будинку літер «А» - 1-5 жилу кімнату площею 13,3 кв.м, вартістю 73596 грн., що більше 1/6 частки на 896 грн., а відповідачеві на  5/6 частки в будинку літер «А» : 1-1 комору площею 5,3 кв.м вартістю 29328 грн.; 1-2 комору площею 14,1 кв.м вартістю 78023 грн.; 1-3 коридор площею 3,3 кв.м вартістю 18261 грн.;  1-4 кухню площею 6,2 кв.м вартістю 34308 грн.;  1-6 жилу кімнату площею 9,2  кв.м  вартістю 50909 грн.: 1-7 жилу кімнату площею 14,7 кв.м вартістю 81343 грн.; тамбур літер «а» з цокольним поверхом площею 20,2 кв.м вартістю 70432 грн., а усього вартістю 362604 грн., що менші належної частки на 896 грн. Такий поділ будинку можливий при здійсненні наступного переобладнання: закласти дверний отвір між приміщеннями 1-3 і 1-5; та між 1-5 і 1-6; пробити дверний отвір між приміщеннями 1-6 і 1-7, 1-4 і 1-5 та з приміщення 1-5; до приміщення 1-5 добудувати прибудову з розміщенням у ній кухні площею 8,5 кв.м та коридору  площею  4,67 кв.м (а.с. 27-46).

Проаналізувавши зазначений висновок експерта, колегія суддів дійшла висновку, що для поділу спірного будинку необхідне не тільки переобладнання та перепланування будинку, але ще й виконання будівельних робіт з нового будівництва, а саме будівництво прибудови до існуючого будинку, з розміщенням в ній кухні та коридору.

Як убачається з матеріалів справи, перший варіант висновку експерта про поділ спірного житлового будинку в натурі був погоджений з відділом архітектури Київського району м. Сімферополя, який при цьому зазначив, що такий поділ будинку можливий при розробці робочого проекту на здійснення прибудови до житлового будинку.

Між тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і не дав їм правової оцінки, хоча вони мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Таким чином, оскільки відповідно до вимог ст. 152 Житлового кодексу України поділ будинку міг бути проведений за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради та при наявності дозволу на виконання будівельних робіт Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю та  робочого проекту відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 року № 273.

Такі дозволи в матеріалах справи відсутні, не надані вони також при апеляційному перегляді справи, тому колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про поділ спірного домоволодіння в натурі.

Оскільки  суд першої інстанції вищезазначеного не врахував та вирішив спір з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з’ясування обставин справи, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 303, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні будинком та поділ будинку в натурі - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:         Горбань В.В.                Макарчук Л.В.              Філатова Є.В.