Справа №2-461/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї НИ

24 листопада 2010р.                         Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого                                           судді   Болоніної М.Б.

при секретарі                                                                  Шараповій О.О.

за участю  позивача                                           ОСОБА_1

                   відповідача                                       ОСОБА_2

                   представника відповідача                             ОСОБА_3,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась  ОСОБА_1 з позовом до колишнього чоловіка  ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини –  доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому зазначає, що від спільного життя вони мають 2 дітей, на утримання яких з відповідача за рішенням Вільногірського міського суду від 31.05.2002р.  стягувались аліменти у розмірі 1/3 частки його доходу. На цей час старшому сину – ОСОБА_5, 1988р.н. – виповнилось 18 років, на неповнолітню доньку з відповідача на користь позивача стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки його доходу, чого не достатньо для забезпечення дитини всім необхідним, оскільки позивач не працює і доходів не отримує. Відповідач має постійний заробіток, стан його здоров’я задовільний, будь-які причини, що унеможливлюють або звільняють відповідача від сплати аліментів у більшому розмірі, відсутні.    

      Позивач вважає, що матеріальне становище та стан здоров’я відповідача дозволяють утримувати з нього аліменти в більшому розмірі і просить стягнути з нього аліменти у розмірі ј частки його доходу, а також відшкодувати її судові витрати, понесені оплатою юридичної допомоги адвоката.

 У судовому засідання позивач свій позов підтримала у повному обсязі, суду також пояснила, що працевлаштувалась, її середній заробіток  дорівнює 1300-1500грн. на місяць, від відповідача на утримання дочки вона отримує аліменти у сумі  250-300грн., дочка за місцем навчання отримує стипендію близько 400грн., однак цих грошей не вистачає для повноцінного життя.

Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що він періодично надає дочці грошові кошти, на випускний вечір надав 1000грн. Діти приблизно двічі на місяць приїжджають до його батьків, які мешкають у сільській місцевості, батьки оплачують їм проїзд, з собою дають картоплю, овочі, молочні продукти, м'ясо птиці. Середній заробіток відповідача складає близько 1500 грн. на місяць, він виплачує 2 кредити, які брав для проведення ремонту у квартирі, придбання скутера та мобільного телефону для сина, крім того, оплачує комунальні платежі, що нараховуються на сина, який зареєстрований у його квартирі, не працює. Інші неповнолітні діти або непрацездатні члени сім’ї на утриманні відповідача  не перебувають, стан його здоров’я задовільний, він надає допомогу своїм батькам-пенсіонерам.

Після з’ясування обставин справи та дослідження їх доказами відповідач визнав позов частково –  у розмірі 1/5 частки його заробітку (доходу).

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази,  суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, в тому числі і шляхом виплати аліментів. Ст.182 СК України передбачає, що  при визначенні розміру аліментів  суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, у  відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала свідоцтвом про народження спільної з відповідачем доньки  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ар.с.4), свідоцтвом про розірвання шлюбу з відповідачем (ар.с.5), рішенням Вільногірського міського суду від 31.05.2002р. про стягнення аліментів з відповідача на утримання 2 неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки доходу  (ар.с.6), довідкою Верхньодніпровського коледжу про навчання дочки (ар.с.43).

 Свідок ОСОБА_4, неповнолітня дочка сторін, показала, що батько виплачує аліменти, 2-3 роки тому купив їй шубу, мати відповідача дає продукти, овочі, але свідок не вважає це за матеріальну допомогу. Повнолітній брат живе з нею та матір’ю, не працює.

З показань свідка ОСОБА_6, сестри позивача, виходить, що вона надавала племінниці грошову допомогу для  оплати навчання.

Відповідач  для підтвердження своїх заперечень проти позову надав суду довідку з місця роботи про розмір отримуваної ним заробітної плати, яка становить 1943грн.76коп. на місяць   (ар.с.26), кредитні договори, укладені ним з АБ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «ПриватБанк» (ар.с.22-24,25), копію рішення Вільногірського міського суду від 27.04.2010р. про стягнення з нього та з ОСОБА_5 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги  (ар.с.45-46).    

Таким чином, під час розгляду справи судом з пояснень сторін, показань свідків та письмових матеріалів справи встановлено, що дохід сім’ї позивача складається з заробітку позивача, який становить з її слів 1300-1500грн., аліментів від відповідача в межах 300грн. та стипендії дочки у сумі 400грн. Крім того, позивач та діти сторін отримують матеріальну допомогу від батьків відповідача у вигляді продуктів харчування, відповідач за рахунок отриманого кредиту придбав мобільний телефон для спільного з позивачем повнолітнього сина, а також оплачує комунальні платежі, які нараховуються на сина. Середньомісячний дохід відповідача після відрахування аліментів становить 1600грн.

 За таких обставин суд вважає, що на час розгляду справи матеріальний стан позивача поліпшився, відповідач крім аліментів, що стягуються з нього за рішенням суду, надає добровільну допомогу неповнолітній дочці і повнолітньому сину, тобто підстави для збільшення розміру аліментів відсутні. Однак з урахуванням згоди відповідача на сплату аліментів у розмірі 1/5 частки його доходу, суд вважає за можливе встановити аліменти на користь позивача саме у такому розмірі, що буде сприяти інтересам неповнолітньої дочки сторін.

Від відшкодування за рахунок відповідача судових витрат, понесених  оплатою юридичної допомоги адвоката, позивач відмовилась

 Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача у разі часткового задоволення позову і у разі звільнення від сплати судового збору  позивача, на користь якого ухвалено рішення, підлягають відшкодуванню в доход держави судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, решту судових витрат необхідно віднести на рахунок держави..

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.180,182,192 СК України суд,

 В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.

      Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  с.Жовтоолександрівка П’ятихатського р-ну Дніпропетровської обл., який працює у філії «ВГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до повноліття, у розмірі 1/5 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку  дитини, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, у решті позовних вимог відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (державне мито) у сумі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 96грн., решту віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Копію рішення в порядку ст.222 ЦПК України направити учасникам процесу, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

СУДДЯ                                                     М.Б. БОЛОНІНА