У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця „01” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Макарчук Л.В.
При секретарі: Галіч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайський консервний завод» до ОСОБА_5 про виселення з незаконно займаного приміщення в гуртожитку, до ОСОБА_6 про виселення з гуртожитку, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
23 березня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Бахчисарайський консервний завод» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, звільнення самовільно зайнятого приміщення, про виселення ОСОБА_6 Уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи, позивач зазначив, що відповідачі проживають у гуртожитку, що належить позивачеві. В 1989 році ОСОБА_5, як робітнику заводу, була надана кімната № 7 в гуртожитку. ОСОБА_5 в порушення вимог п. 17 розділу 3 Примірного положення про гуртожитки поселила до гуртожитку свого чоловіка, який не зареєстрований в гуртожитку, не перебуває у трудових відносинах з заводом, приміщення для проживання йому не надавалось. Крім того, відповідачка без будь-яких законних підстав самовільно зайняла кімнату № 8, що знаходиться поряд з виділеною їй для проживання кімнатою № 7, зайнявши таким чином дві кімнати гуртожитку. Просить виселити ОСОБА_5 з кімнати № 8 гуртожитку, розташованого: АДРЕСА_1 того ж гуртожитку, виселити ОСОБА_6 з гуртожитку, розташованого: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2010 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_5 з кімнати № 8 гуртожитку, належного Відкритому акціонерному товариству «Бахчисарайський консервний завод», розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_6 з гуртожитку, належного Відкритому акціонерному товариству «Бахчисарайський консервний завод», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що відповідачка ОСОБА_5 самовільно зайняла кімнату № 8 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, тому підлягає виселенню з зазначеної кімнати, а відповідач ОСОБА_6 без згоди власника гуртожитку поселився в надану в установленому законом порядку відповідачці ОСОБА_5 кімнату № 7, тому також підлягає виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Бахчисарайський консервний завод» є власником гуртожитку, який знаходиться по вулиці Ракитській в м. Бахчисарай АР Крим.
Гуртожитки, як зазначено у ст. 127 ЖК України, призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.
Згідно зі ст. 128 ЖК України та п. 9 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року за № 208, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Відповідно до ст. 129 ЖК України та п. 10 зазначеного Положення на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення у надану жилу площу.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі рішення адміністрації Бахчисарайського консервного заводу та профспілкового комітету в 1989 році ОСОБА_5, як робітнику заводу, надана жила кімната АДРЕСА_1 у м. Бахчисарай на склад сім’ї із двох осіб: ОСОБА_5 і син ОСОБА_7
За даними паспорту ОСОБА_5 значиться, що вона зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1 з 1990 року.
Таким чином, на час розгляду справи в кімнаті АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_5 та її син ОСОБА_7
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачці ОСОБА_5 у встановленому законом порядку була надана жила кімната АДРЕСА_1 у м. Бахчисарай.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 зайняла кімнату № 8 у гуртожитку всупереч вимогам закону, оскільки рішення щодо надання відповідачці у користування кімнати № 8 у гуртожитку по вул. АДРЕСА_1 в установленому законом порядку не приймалося і ордер не видавався та правильно ухвалив рішення про задоволення позову ВАТ «Бахчисарайський консервний завод» про виселення ОСОБА_5 із спірної кімнати.
Що стосується висновків суду про задоволення позову про виселення відповідача ОСОБА_6, то колегія суддів з ними погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.
Відповідно до п. 17 Примірного положення про гуртожитки громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім’ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім’ї громадянина, які проживають разом з ним.
Пунктом 44 зазначеного Положення передбачено, що громадяни, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяються без надання іншого жилого приміщення.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 поселився у жилу кімнату в гуртожитку, як чоловік ОСОБА_5, якій у встановленому законом порядку була надана зазначена кімната, без згоди адміністрації та профспілкового комітету позивача.
За таких обставин, виходячи з правил пунктів 17, 44 Примірного положення про гуртожитки та встановивши, що відповідач ОСОБА_8 поселився в спірні приміщення гуртожитку без згоди позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_6 підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України відповідачі не надали доказів, які могли б спростувати висновки суду.
Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ВАТ «Бахчисарайський консервний завод» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки останнім не доведено, що він є власником гуртожитку по АДРЕСА_1, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно було предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції і в рішенні наведені переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків про те, що ВАТ «Бахчисарайський консервний завод» є власником гуртожитку за зазначеною адресою.
Довід скарги про те, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку була надана у користування жила кімната № 8 у гуртожитку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки він спростовується матеріалами справи.
Що стосується доводів скарги про те, що на підставі ст. 64 ЖК України у відповідача ОСОБА_6, як чоловіка ОСОБА_5, виникло право на користування жилими кімнатами в гуртожитку, то колегія суддів з ними не погоджується, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні житлового законодавства та Примірного положення про гуртожитки, якими врегульовано порядок вселення інших членів сім’ї громадян, які проживають у жилих приміщеннях гуртожитку.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Макарчук Л.В.