У Х В А Л А

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року жовтня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                  Головуючого, судді: Сіротюка В.Г.

                  Суддів: Горбань В.В.

Макарчук Л.В.

                   При секретарі: Фінайкіній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Сімферопольської міської ради АР Крим, ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень Сімферопольської міської ради, державних актів на право власності на землю, визнання дій відповідача неправомірними, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2010 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Сімферопольської міської ради АР Крим, ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень Сімферопольської міської ради, державних актів на право власності на землю, визнання дій відповідача неправомірними.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства

 Відмовляючи у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_5, суддя виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки з позову вбачається наявність земельного спору позивача з органами місцевого самоврядування, як суб’єктами владних повноважень, щодо оспорювання його рішень.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням питання.

Згідно з частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

При апеляційному перегляді питання встановлено, що позивач ОСОБА_5, посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України, просив визнати незаконним та скасувати рішення Сімферопольської міської ради № 1379 від 22.08.1997 року та № 1275 від 27.08.1999 року  «Про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки» та визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 від 17.10.1997 року та № НОМЕР_2 від 13.09.1999 року, видані на підставі зазначених рішень на ім’я відповідача ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 0,0427 га, та 0,0439 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Спірна земельна ділянка розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, 25.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз’яснив, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів. Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земель ними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного  користування земельними ділянками.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_5 звернувся з позовом до суду на захист своїх порушених цивільних прав відносно земельної ділянки, яка, на думку позивача, на підставі оспорюваних державних актів, незаконно передана у приватну власності відповідача ОСОБА_6, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є  порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки суддя з порушенням процесуального закону вирішив питання про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5  ухвала суду підлягає скасуванню.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2010 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:         Сіротюк В.Г.             Горбань В.В.             Макарчук Л.В.