У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року листопада місяця «01» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Курської А.Г.

          Суддів: Горбань В.В.

Макарчук Л.В.

                      При секретарі: Галіч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21.04.2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, 3 особа – Південний філіал «КАТУ» Національного Аграрного університету, про вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

    Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  від 21 квітня 2008 року зобов’язано ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні кімнатами № 601 та № 602 в гуртожитку № 6 по вул. Парковій в с. Аграрне в м. Сімферополі шляхом вселення ОСОБА_6 та її неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    По справі було видано виконавчий лист.

    02 вересня 2010 року звернувся до суду з заявою про  відстрочку виконання рішення суду до розгляду Київським районним судом м. Сімферополя АР Крим цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6. про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2010 року відстрочено виконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, 3 особа – Південний філіал «КАТУ» Національного Аграрного університету, про вселення в кімнати АДРЕСА_1, до набуття чинності рішення по справі за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_8, 3 особа – Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить ухвалу суду залишити без змін, вважає її законною, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_6 її представника, заявника ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини  3 статті 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права  або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування судового рішення.

Постановляючи ухвалу про відстрочку  виконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21.04.2008 року на підставі статті 373 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6. на протязі двох років не наполягала  на виконанні рішення суду від 21 квітня 2008 року, має на сьогодні окреме житло, де мешкає разом із дитиною, тому є підстави для відстрочки рішення суду від 21 квітня 2008 року про її вселення в спірні кімнати у гуртожитку до розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6., ОСОБА_8 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням у кімнатах № АДРЕСА_1 по суті до набрання рішення по ньому чинності.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до вимог статті 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, може розглянути питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Таким чином, аналізуючи вказані норми закону, колегія суддів вважає, що розстрочка виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності обставин, які унеможливлюють виконання рішення в порядку та строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», або з інших поважних причин, пов’язаних з особою боржника.

Вищевказані вимоги процесуального та матеріального закону, за яких вирішується питання про розстрочку виконання рішення, судом першої інстанції не виконані та  помилково встановлено, що ті  обставини, на які посилається заявник ОСОБА_5, а саме знаходження у провадженні Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщення у кімнатах № АДРЕСА_1, не відносяться до таких, що утруднюють примусове виконання рішення суду та можуть тягнути розстрочку виконання рішення.

Колегія суддів вважає, що сам по собі факт незвернення ОСОБА_6. на протязі двох років за примусовим виконанням рішення суду від 21 квітня 2008 року та наявності у неї окремого житла, де вона мешкає разом із дитиною, не може відноситься до тих обставин, що можуть тягнути відстрочку виконання судового рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що зазначені заявником обставини за своєю суттю не можуть відноситися до таких, що перешкоджають або утруднюють примусове виконання судового рішення та тягнути відстрочку його виконання.

            Згідно з пунктом  2 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду,  апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

            За таких обставин, оскільки ухвалу суду постановлено з порушенням правил статті 373 ЦПК України, вона підлягає скасуванню на підставі пункту 2 статті 312 ЦПК України з постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення суду.

             Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 314 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах,

    У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  від 21 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, 3 особа – Південний філіал «КАТУ» Національного Аграрного університету, про вселення – відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:         Курська А.Г.         Горбань В.В.                   Макарчук Л.В.