Копія                                                                                                                             Справа № 2-574/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          10 листопада 2010 року                                                                                             м. Олевськ

         Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                         головуючого судді           Волощука В.В.

                         секретаря                           Корнєйчук О.В.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області про стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення

В С Т А Н О В И В :

            Позивач  звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області та Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області неправомірними та стягнути з відповідачів допомогу в сумі 8887,10 грн. за проживання на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

           Позивач в судове засідання не з’явився, згідно поданої  письмової заяви,  просить справу розглянути без його участі, позовну заяву підтримує повністю.

Управління праці та соціального забезпечення населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідні заперечення.  

Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області в судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи судом.      

    В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає позивач, а саме смт. Нові Білокоровичі Олевського району  Житомирської області  відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони  гарантованого добровільного відселення,   що стверджується  копією паспорту позивача, довідкою з місця проживання, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

           Позивач на даний час є непрацюючим пенсіонером і отримує допомогу та доплату до пенсії згідно Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.      

  Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 1 13 Конституції України).

             В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати.

Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх

утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

П. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691-6 передбачав розгляд справ з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них – у порядку цивільного судочинства.

Положення зазначеного вище Закону визнані рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року неконституційними і втратили чинність з дня постановлення цього рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України слідує, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути подана в порядку адміністративного судочинства.

             Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 ЦПК  України, суд-      

У Х В А Л И В:

             Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області про стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.          

             Кошти в сумі 120 грн. сплачені в рахунок витрат на інформаційно – технічне забезпечення  розгляду справи повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.  

             Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

 Суддя:     підпис

СУДДЯ ОЛЕВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                                                      В.В. ВОЛОЩУК