Справа № 2-589/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 року м.Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Волощука В.В.
при секретарі Корнєйчук О.В.
з участю:
позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що він з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання у шлюбі мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на його матеріальному утриманні, а тому він просить суд стягнути з відповідачки аліменти в розміри 1/3 частки заробітку (доходу) відповідачки на його користь на утримання старшого сина до його повноліття, а затим в розміри ј частки заробітку (доходу) відповідачки на його користь на утримання меншого сина до його повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки відповідачка ухиляється від утримання дітей в добровільному порядку.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги із зазначених в позовній заяві підстав та пояснив суду про те, що з 01.03.2009 року відповідачка проживає окремо від сім’ї в с.Кишин Олевського району і не надає належної матеріальної допомоги на утримання дітей. Діти проживають разом з позивачем в с.Заборочче Олевського району та перебувають на його утриманні і вихованні, у зв’язку з чим просить суд задовольнити його позов, оскільки відповідачка відмовляється у добровільному порядку надавати йому допомогу на утримання їхніх спільних дітей.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні заявлені позивачем до відповідачки позовні вимоги не визнали та надали пояснення про те, що дійсно відповідачка ОСОБА_2, проживає від сім’ї і дітей окремо, але надає дітям допомогу, однак позивач її не допускає до дітей та перешкоджає у спілкуванні з ними. Згодна надавати допомогу своїм дітям на їх утримання тільки матеріально, тобто одягом, продуктами харчування, тощо, а не надавати кошти позивачу на утримання спільних дітей.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, що стверджується копією свідоцтва про шлюб. Від спільного проживання у шлюбі у них народилися діти: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей. Діти проживають разом з позивачем по місцю його проживання і знаходяться на його повному матеріальному утримані, що стверджується довідкою № 1495 від 08.07.2010 року Кишинської сільської ради Олевського району Житомирської області.
Відповідачка з 01 березня 2009 року проживає окремо від позивача та дітей, ухиляється від виконання сімейних і материнських обов’язків по утриманню дітей, не піклується про їх здоров’я, фізичний, духовний, інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток, не надає добровільно належної матеріальної допомоги на їх утримання та виховання, хоча має таку можливість, оскільки працює ПСП ім.”Першого травня” с.Кишин Олевського району Житомирської області де отримує відповідну заробітну плату, що стверджується довідкою ПСП ім.”Першого травня” від 29.10.2010 року № 45 та має відповідний заробіток, не хворіє на тяжкі чи хронічні захворювання, не є інвалідом та має можливість утримувати своїх рідних дітей до їх повноліття, як того вимагає Закон.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року, № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Із положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Так статтею180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” зазначив про те, що за відсутності домовленостей між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Разом з тим статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Посилання відповідачки на те, що вона приймає участь у вихованні та утриманні спільних з позивачем дітей не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки відповідачка та її представник не довели суду того, що ОСОБА_2, приймає участь у вихованні дітей, утриманні їх матеріально і не надали суду належних доказів які б свідчили про те, що ОСОБА_2, приймала та приймає участь у вихованні своїх синів та підтримує їх матеріально.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачка ухиляється від обов’язку добровільно утримувати неповнолітніх дітей, чим ставить їх у складне матеріальне становище та порушує їхнє право на достатній життєвий рівень а тому аліменти на утримання неповнолітніх дітей повинні бути стягнуті з відповідачки в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 10,11,15,57,60,81,88,209,212-215,218 ЦПК України та ст.ст.180, 182, 183 СК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки с.Кишин вул.Першотравнева, 41 Олевського району Житомирської області, працюючої робітником в ПСП ім.”Першого травня” с.Кишин на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розміри 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідачки до 10.11.2012 року, а затим в розміри 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідачки до 25.11.2015 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно.
Стягнення аліментів проводити з 09.07.2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду Олевським районним судом цивільної справи у сумі 120 грн., на рр 31217259700460 Код ЗКПО 20413477 Банк отримувача ГУ ДКУ в Житомирській області МФО банку 811039.
Звільнити ОСОБА_1, та ОСОБА_2, від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя :