У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц–11274/2010 Головуючий в 1-ій інстанції – Дубіжанська Т.О.
Категорія - 51 Доповідач - Волошин М.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» про зміну дати звільнення, стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації моральної шкоди, –
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2009 року позивач звернувся з позовом, який в подальшому уточнив та просив ухвалити рішення, яким змінити дату звільнення з 12 вересня 2008 року на 29 грудня 2008 року, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 30 416 грн. 15 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2 878 грн. 50 коп. та моральну шкоду 3 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, оскільки суд ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 03 січня 2004 року працював у відповідача на посаді заступника директора по маркетингу. Наказом № 10-К було скорочено з 14 травня 2008 року посаду інженера по маркетингу. Позивач був попереджений про скорочення його посади 13 травня 2008 року. Згідно Наказу № 58-ОК від 14 липня 2008 року ОСОБА_2 було звільнено з посади за скороченням чисельності робітників. У зв’язку з наданням лікарняних листів від 14 липня 2008 року та 30 липня 2008 року вказаний наказ було скасовано. Згідно Наказу № 66-ОК від 12 вересня 2008 року ОСОБА_2 було звільнено за скороченням кількості робітників. Позивачем до ТОВ «БАД Детальсервіс» було надано лікарняний лист № 498660 від 26 серпня 2008 року, але відповідач його не прийняв, посилаючись на те, що він був виданий з порушенням. Згідно відповіді Дніпропетровської лікарні № 15 від 22 грудня 2008 року листок непрацездатності було видано обґрунтовано. У зв’язку з чим 29 грудня 2008 року ТОВ «БАД Детальсервіс» з позивачем проведено розрахунок по лікарняному листку від 26 серпня 2008 року.
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що в судовому засіданні не встановлено з боку відповідача яких-небудь неправомірних дій не встановлено і тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Але з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з лікарняного листка виданого Міською лікарнею № 15 від 26 серпня 2008 року, позивач з 26 серпня 2008 року знаходився на амбулаторному лікуванні по загальному захворюванню (а.с. 29). Згідно відмітки лікаря позивач повинен стати до роботи 13 вересня 2008 року, оскільки вказана дата припадала на вихідний день, то згідно ст. 2411 КЗпП України, першим робочим днем для позивача після лікарняного є 15 вересня 2008 року.
Відповідно ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Як вбачається з наказу № 66-ОК від 12 вересня 2008 року позивача було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 12 вересня 2008 року (а.с. 4). Тобто звільнення позивача відбулось в період його тимчасової непрацездатності.
Згідно ст. 11 ЦПК України – суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки позивач звернувся з позовом про зміну дати звільнення і вибрав саме такий спосіб захисту своїх порушених прав, тому колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, зі зміною дати звільнення на 15 вересня 2008 року.
Посилання позивача на те, що відповідач належним чином не оформив йому трудову книжку в день звільнення, прийняти не можна, оскільки як встановлено в судовому засіданні першої інстанції і підтверджено в суді апеляційної інстанції позивач власноруч забрав ще 13 березня 2008 року трудову книжку у відповідача і більше її не повертав. Із заявою про оформлення трудової книжки належним чином до відповідача ОСОБА_2 не звертався.
Також підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про відшкодування морально шкоди.
Відповідно до ст. 2371 КЗпП України – власник або уповноважений їм орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки відповідач звільнив позивача в порушення норм трудового законодавства, тому колегія суддів вважає, що 100 грн. буде достатнім відшкодуванням моральних страждань позивача.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу є безпідставними, оскільки факт вимушеного прогулу позивача не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. 15 вересня 2008 року позивач був повідомлений про те, що він звільнений (а.с.5), трудова книжка знаходилась у позивача, і тому дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких підстав колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, в частині зміни дати звільнення, стягнення середньоденного заробітку в розмірі 78 грн. 95 коп. за 15 вересня 2008 року та відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду, –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року в частині відмови в зміні дати звільнення та відшкодування моральної шкоди - змінити.
Змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора по маркетингу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» з 12 вересня 2008 року на 15 вересня 2008 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» на користь ОСОБА_2 78 грн. 95 коп. середньоденного заробітку за 15 вересня 2008 року та 100 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: