АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 12742/ 2010 Головуючий в 1 інстанції - Лисенко В.О.
Категорія - 43 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Баранніка О.П.
суддів - Пищиди М.М, Кіктенко Л.М.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року по справі за позовом міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за теплопостачання, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що позивач надає теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є відповідач, який повинен сплачувати дані послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Проте відповідач оплату за ці послуги не здійснював, у зв’язку з чим і виникла зазначена заборгованість. У зв’язку з викладеним позивач був змушений звернутися до суду.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року вище вказаний позов задоволено частково (а.с. 49).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 3870, 93 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 3915, 93 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником квартири по АДРЕСА_1, про що свідчать: копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 червня 2004 року. Також, відповідач зареєстрований вказаною адресою, за якою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1, що підтверджується розрахунком нарахування тарифів, складеним міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі», та довідкою, наданою Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 23. Позивач за вказаною адресою надає теплову енергію відповідачу по опаленню квартири та гарячого водопостачання, за що нараховуються відповідні тарифи, що підтверджується розрахунками нарахування тарифів та відомостями з особового рахунку відповідача щодо сплати за надані послуги.
Відповідно до ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України наймач та члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, зобов’язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) по затвердженим в установленому порядку тарифам.
Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30 грудня 1997 року та п. 30 «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, відповідач зобов’язаний своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.
Натомість згідно з відомостями з особового рахунку відповідач за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2009 року оплату послуг позивача не здійснював взагалі у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 5525, 86 грн.
При вище зазначених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з дійсних обставин справи та застосувавши позовну давність стосовно вимог позивача за періоди з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2004 року та, відповідно до ст. 257 ЦК України, - до позовних вимог за період з 01 січня 2004 року по 16 березня 2006 року.
Доводи, вказані відповідачем в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з’ясував обставини по справі, а наданим його доказам не надав належної оцінки, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: