АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа  №  33 – 751/ 2010р.                                                                                                                                                                                                              

Категорія  -  ст. 130, ч.1   КУпАП                                

   П О С Т А Н О В  А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      29  листопада  2010  року                                                    м. Запоріжжя

           Суддя  апеляційного  суду  Запорізької  області  Незола  І.М.,   розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  апеляційного  суду  матеріали  адміністративної  справи  щодо   ОСОБА_1  за   ст. 130, ч.1   КУпАП,

                                                     В С Т А Н О В И Л А :

              Постановою  судді   Гуляйпільського  районного  суду   Запорізької    області  від  27  вересня  2010  року    ОСОБА_1  був  притягнутий   до  адміністративної  відповідальності   за  ст. 130, ч.1  КУпАП  та  на  нього   накладено  адміністративне   стягнення  у  вигляді   штрафу  на  користь  держави  в  розмірі  2550  гр.                                                                                                              

              З  постанови  судді  вбачається,  що   ОСОБА_1   визнаний  винним  в  тому,  що  21  серпня  2010  року  о  22  годині  25  хвилин  на  вул.  Донецькій  м.  Гуляйполя  Запорізької  області   керував  скутером  "Ямаха"  без  д/н  з  явними  ознаками  алкогольного  сп'яніння,  від  проходження  медичного  огляду  відмовився  у  присутності  двох  свідків.

              В  своїй  скарзі  на  цю  постанову  ОСОБА_1,   не  заперечуючи  факту  його  затримання  за  вказане  правопорушення,  посилається  на  те,  що  фактично  він  його  не  скоював,  протокол  щодо  нього  сфальсифікований  співробітником  ДАІ,  який  умовив  його  погодитися   визнати  факт  вживання  пляшки  пива  та  відмовитися  від  проходження  медичного  огляду,  про  що  зазначив  у  протоколі  про  адміністративне  правопорушення,  фактично  він  напередодні  затримання  алкогольних  напоїв  не  вживав,   ніяких  свідків  при  складанні  протокола  не  було,  справа  розглянута  без  його  участі,  тому  просить  постанову  судді  скасувати  та,  за  змістом  скарги,    провадження  по  справі  припинити  за  відсутністю  в  його  діях  складу  правопорушення.    

                 Одночасно  ставить  питання  про  поновлення  йому  строку   на  оскарження  вищевказаної  постанови,  посилаючись  на  те,  що  про  її  існування  йому  стало  відомо  лише  з  виклику  його  до  виконавчої  служби  з  приводу  сплати  призначеного  йому  штрафу.                

                 В  судове  засідання      правопорушник    ОСОБА_1  не  з'явився,                   про  причини  неявки  апеляційний  суд  не  повідомив.  

                 Дослідивши  матеріали  адміністративної  справи,  вважаю,  що  клопотання  ОСОБА_1  про  поновлення  йому  строку  для  оскарження  судової  постанови  підлягає  задоволенню,  сама     скарга      не  підлягає     задоволенню  за  таких  підстав.

                З  матеріалів  справи  вбачається,  що  ОСОБА_1  був  затриманий  21  серпня  2010  року  і  на  нього  співробітником  ДПС  ДАІ  Мазурок С.В.  був  складений  протокол  про  скоєння  ним    правопорушення,  передбаченого  ч.1  ст. 130  КУпАП,  що  ним  не  заперечується.  

                 Доводи   ОСОБА_1  в  його  скарзі  про  те,  що  він  не  скоював  вказаного  в  протоколі  правопорушення,  спростовується  його  власноруч  викладеними  в  протоколі  поясненнями,  в  яких  він  визнав  факт  вчинення  порушення  ПДД,  а  саме  факт  вживання  пива  напередодні  затримання,  а  також  відмовився  від  медичного  обстеження  на  алкоголь,  підтвердив  також  те,  що  від  керування  скутером  відсторонений,  посвідчивши  достовірність  вказаних  обставин  своїм  особистим  підписом  в  протоколі  без  будь-яких  зауважень  або  заперечень.

                    За  таких  обставин    ствердження   ОСОБА_1  про  те,  що  протокол  відносно  нього  сфальсифікований  і  вказані  в  ньому  обставини  не  відповідають  дійсності,  є  непереконливими  і    такими,  що  не  заслуговують  на  увагу.  Крім  того,  ці  обставини  підтверджені  підписами  двох  свідків  в  протоколі  і  письмовими  поясненнями  одного  з  них,  а  також  рапортом  співробітника  ДАІ  Мазурок  в  матеріалах  адміністративної  справи,  у  зв'язку  з  чим доводи   ОСОБА_1  про  те,  що  його  провина  не  доведена,    є  безпідставними.

                      Не  менш  хибним  є   посилання  ОСОБА_1  в  його  скарзі  й  на  те,  що  він  не  повідомлявся  про  дату  і  час  розгляду  справи.                                                                                                  

                      З  протоколу  про  адміністративне  правопорушення  вбачається,  що   ОСОБА_1  був  повідомлений  про  те,  що  його  справа  розглядатиметься  06.09.2010  року  о  9  годині  ранку  в  суді  м.  Гуляйполя,  що  він  засвідчив  в  протоколі  своїм  особистим  підписом  (а.с. 1).

                      Оскільки  правопорушник  в  зазначений  час  до  суду  не  з'явився,  він  був  викликаний  вже  судом  повторно  на  27.09.2010  року  рекомендованим  листом  зі  зворотнім  повідомленням,  в  якому  зазначено,  що  судова  повістка  вручена  йому  особисто  16.09.2010  року ( а.с. 7),  і  тільки  після  його  повторної  неявки  до  суду  справа  була  розглянута  без  його  участі.

                      За  таких  обставин  будь-яких  порушень  при  розгляді  даної  справи  з  боку  судді  не  вбачається,  тому  підстави  для  скасування  судової  постанови    вважаю  відсутніми.

                      Вирішуючи  питання  про  вид  стягнення,  суддя  призначив  його   ОСОБА_1    у  вигляді   штрафу,  що  не  є  найбільш  суворим  видом  стягнення,  передбаченим    санкцією  ч. 1  ст. 130  КУпАП,  до  того ж,  призначив  його  у  мінімальному  розмірі  тієї  ж  санкції,  належним  чином  мотивувавши  своє  рішення,  в  самій  скарзі  питання  про  пом'якшення  призначеного  стягнення  не  ставиться,  тому    судова  постанова   в  цій  частині  також  відповідає  вимогам  ст. 33  КУпАП,  отже,  підстав  для  її  зміни  в  цій  частині  також  не  вбачається.      

                     Керуючись  ст.ст.  293, 294  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення,

                                        П О С Т А Н О В И Л А :

                     Скаргу   ОСОБА_1  залишити  без  задоволення,  а             постанову  судді   Гуляйпільського  районного  суду    Запорізької  області  від  27   вересня   2010  року  щодо   ОСОБА_1   -   без  змін.

                     Постанова  є  остаточною  і  оскарженню не  підлягає.

                                                                                                                                             Суддя  апеляційного  суду                                                                           Незола  І.М.