Справа № 4с-9/2010
УХВАЛА
29 листопада 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого - судді Карпенко О.Л.
при секретарі - Пономаренко Р.В.,
за участю – представника скаржниці ОСОБА_1,
заінтересованої особи Литвиненко Т.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Новоукраїнка скаргу ОСОБА_3, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_1, на бездіяльність державного виконавця Литвиненко Тетяни Сергіївни відділу Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції, -
ВСТАНОВИВ:
Скаржниця, від імені якої на підставі довіреності дії представник, звернулася до суду із скаргою на неналежну діяльність державних виконавців відділу Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції (далі ВДВС)та зобов’язання вчинити дії.
Під час розгляду скарги скаржниця уточнила свої вимоги і просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Литвиненко Т.С. ВДВС щодо ненадання подання до суду про виділення частки майна боржника ОСОБА_4 з нерухомого майна та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Крім того вона просить зобов’язати державного виконавця звернутися з таким поданням до суду. Скаргу обґрунтовано тим, що на виконанні ВДВС знаходиться виданий Новоукраїнським районним судом виконавчий лист від 17 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 74034 грн. відшкодування доходу та 770 грн. відшкодування судових витрат. У боржника відсутні кошти достатні для виконання рішення суду. Нерухомість за адресою АДРЕСА_1, належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 13 липня 2005 року. Враховуючи, що ОСОБА_4 проживає за цією адресою з 2005 року, вона має право на частку в цьому майні. Істотних змін у об’єкті нерухомості БТІ не було зафіксовано, проте це майно набуте ОСОБА_5 за рахунок праці чи коштів ОСОБА_6 і ОСОБА_4 Таким чином, державним виконавцем не було враховано норм ст. 1, ст. 50 ч. 5, 8, ст. 62 ч. 1, ст. 62 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 379 ч. 1 ЦПК України, ст. 70 ч. 1, ст. 73 ч. 1, ст. 173 ч. 1, ст. 175 ч. 1 СК України.
В судовому засіданні представник скаржниці підтримав скаргу повністю з підстав викладених у скарзі.
Заінтересована особа не визнала скаргу обґрунтованою і надала пояснення про те, що 03 серпня 2010 року нею було відкрито виконавчі провадження. Для виконання рішення суду нею було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_4 Крім того надіслано запити до МБТІ, Новоукраїнського відділення Кіровоградської філії ДП «Центр ДЗК» з метою встановлення наявності у боржника майна на яке може бути звернено стягнення. Було встановлено, що за боржником нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, не зареєстровано. Крім того, встановлено, що боржник проживає у будинку своєї дочки ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, який належить останній на підставі договору дарування від 13 липня 2005 року. Це домоволодіння не являється спільною власністю з ОСОБА_4 а тому відсутні підстави для звернення до суду з поданням про виділення частки у майні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оглянувши матеріали наданого заінтересованою особою виконавчого провадження № 1139/5, суд встановив наступні обставини справи, та визначив відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України «Про виконавче провадження».
03 серпня 2010 року державним виконавцем ВДВС Литвиненко Т.С. відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів виданих Новоукраїнським районним судом по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 74034 грн. збитків та 770 грн. відшкодування судових витрат.
У визначений строк рішення суду не було виконано добровільно, тому державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника. Обтяження зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
З метою з’ясування майнового стану боржника державним виконавцем направлено запити МБТІ, МРЕВ УДАІ, Новоукраїнської МДПІ, Новоукраїнського районного відділу Кіровоградської філії ДП «Центр ДЗК», копії яких містяться в матеріалах виконавчого провадження. На підставі відомостей наданих Новоукраїнським районним відділом Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 01 вересня 2010 року № 640 державним виконавцем було встановлено, що боржник ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,30га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відомості про належність їй інших земельних ділянок відсутні.
Згідно довідки Ульянівського БТІ, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, за ОСОБА_4 домоволодіння не зареєстровано.
Твердження скаржниці та її представника про те, що домоволодіння та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності боржнику ОСОБА_4 і її дочці ОСОБА_5 спростовується матеріалами виконавчого провадження.
Згідно наявних в матеріалах виконавчого провадження № 1139/5/ письмових поясненнях ОСОБА_4, ОСОБА_5 та копії нотаріально посвідченого і зареєстрованого в БТІ договору дарування від 23 липня 2005 року житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , був подарований ОСОБА_6 ОСОБА_5.
Відповідно до ст. 328 ч. 2, ст. 334 ЦК України це майно належить ОСОБА_5 на підставі права особистої власності.
Припущення представника скаржниці про те, що за період проживання у цьому будинку з 13 липня 2005 року ОСОБА_4 сприяла збільшенню його вартості не підтверджується жодним доказом та суперечить змісту самої скарги в якій зазначено, що БТІ не зафіксовано істотних змін у нерухомому майні після 13 липня 2005 року.
Земельна ділянка за вказаною адресою не зареєстрована за боржником ОСОБА_4
Відповідно до ст. ст. 50 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Згідно ст. 50 ч. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Враховуючи, що об’єкти нерухомості розташовані за адресою АДРЕСА_1, належать на праві власності ОСОБА_5, а не боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_4, на них не може бути звернено стягнення.
У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що відмова державного виконавця у зверненні до суду про виділення частки ОСОБА_4 з вказаної майна є правомірною та не порушує права стягувача, а отже скарга є необґрунтованою.
Керуючись ст. 387, 388 ЦПК України, -
УХВАЛИВ :
Відмовити повністю в задоволені скарги ОСОБА_3, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_1, на бездіяльність державного виконавця Литвиненко Тетяни Сергіївни відділу Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко