Справа № 22ц-6047/2010 Головуючий у 1 інстанції – Семенченко О.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Губар В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі:
з участю: Кравченко В.В.,
ОСОБА_5,представника Шматка Д.М.-ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Шматка Дмитра Миколайовича, ОСОБА_8 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Шматка Дмитра Миколайовича, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав (прав на статутний фонд) від 16 червня 2010 року недійсним, -
в с т а н о в и в :
В серпні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу корпоративних прав (права на статутний фонд) від 16 червня 2010 року недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що він є засновником ПП „Ельбрус-Ч”. Після визнання підприємства банкрутом та призначення ліквідатором Шматка Д.М., 16 червня 2010 року між Шматко Д.М. та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу належних йому, позивачеві, корпоративних прав (права на статутний фонд). Зазначений договір не був нотаріально посвідчений, тому позивач вважає його укладеним з порушенням чинного законодавства, оскільки Шматко Д.М., не маючи законних прав для укладення спірного договору, розпорядився корпоративними правами, які йому, як ліквідатору, не належать.
Апелянт стверджує, що незважаючи на те, що спірний договір не був нотаріально посвідчений, державним реєстратором Варвинської райдержадміністрації Чернігівської області були внесені відповідні зміни до державного реєстру і на даний час засновником ПП „Ельбрус-Ч” значиться ОСОБА_8
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визнано договір купівлі-продажу корпоративних прав (права на статутний фонд) від 16 червня 2010 року недійсним.
В апеляційній скарзі Шматко Д.М., ОСОБА_8 просять скасувати рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року і винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” випливає, що наслідком виявлення майна відсутнього боржника є лише обов’язкова заміна ліквідатора – ініціюючого кредитора на ліквідатора, арбітражного керуючого. При цьому ліквідаційна процедура відсутнього боржника не припиняється і здійснюється продаж виявленого його майна для покриття витрат, пов’язаних з провадженням справи про банкрутство, а тому, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що арбітражний керуючий Шматко Д.М. після виявлення ним майна відсутнього боржника не мав права здійснювати продаж такого майна, є необґрунтованим.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що арбітражний керуючий, після виявлення майна боржника, не мав повноважень здійснювати подальшу процедуру ліквідації і його дії є протиправними. Апелянт наголошує, що у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, подання ним клопотання про переведення провадження у справі про банкрутство зі спрощеної до загальної процедури є правом ліквідатора, а не його обов’язком і не може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов’язків та припинення його повноважень.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що дії арбітражного керуючого Шматка Д.М. після виявлення майна боржника є протиправними, оскільки суперечать вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та порушують права кредиторів, а тому договір купівлі-продажу від 16 червня 2010 року слід визнати недійсним. Проте, з таким рішенням суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності Варвинською районною державною адміністрацією 01.10.2004 року. ОСОБА_5 являється засновником і директором приватного підприємства „Ельбрус-Ч”, що підтверджується наявним у справі статутом підприємства, (а.с.14-26), зареєстрованим державним реєстратором 16.09.2005 року.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 27 квітня 2010 року фізичну особу – підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9 (а.с.9).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28 травня 2010 року повноваження ліквідатора – арбітражного керуючого ОСОБА_9 припинені та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шматка Д.М., на якого судом покладено обов”язок виконати дії, передбачені ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та по закінченні ліквідаційної процедури подати суду ліквідаційний баланс та звіт про здійснену роботу (а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Шматко Д.М. включив корпоративні права ПП ”Ельбрус-Ч” фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ліквідаційної маси банкрута з проведенням їх оцінки (а.с.35-38).
По справі встановлено, що у газеті „Прилуччина” від 04 червня 2010 року арбітражний керуючий Шматко Д.М. розмістив оголошення про продаж майнових прав (корпоративних прав) банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на приватне підприємство „Ельбрус-Ч” (а.с.49).
16 червня 2010 року між продавцем - арбітражним керуючим Шматком Д.М., який діяв як ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, та покупцем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, укладено договір купівлі-продажу належних ОСОБА_5 корпоративних прав на ПП ”Ельбрус-Ч”, за які продавець сплатив покупцеві 980-00 грн. (а.с.57-58).
Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про захист належних йому корпоративних прав на ПП”Ельбрус-Ч”, засновником якого він є, та які, як вважає позивач, порушені арбітражним керуючим Шматком Д.М.- ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, внаслідок укладення між ними оспорюваного договору купівлі-продажу належних ОСОБА_5 корпоративних прав на ПП”Ельбрус-Ч”.
Проте, виходячи із змісту позовної заяви, ОСОБА_5 звернувся до суду загальної юрисдикції не як банкрут фізична особа-підприємець до ліквідатора арбітражного керуючого Шматка Д.М. та суб”єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 за захистом своїх порушених корпоративних прав внаслідок укладеного між останніми договору купівлі-продажу корпоративних прав, а як фізична особа - позивач до фізичних осіб – відповідачів Шматко Д.М. та ОСОБА_8 При цьому, ОСОБА_5 у позові зазначає, що Шматко Д.М., укладаючи договір купівлі-продажу корпоративних прав, діяв не як фізична особа, а як арбітражний керуючий, призначений господарським судом ліквідатором банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
Задовольняючи позов, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв”язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. А тому, оскільки при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу арбітражний керуючий Шматко Д.М. діяв не як фізична особа, а як ліквідатор банкрута фізичної особи – підприємця ОСОБА_5, він являється неналежним відповідачем по справі.
Окрім того, як встановлено апеляційним судом, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29 жовтня 2010 року повноваження ліквідатора Шматка Д.М. припинені і ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_10, а отже вимоги, заявлені ОСОБА_5 до Шматка Д.М. та ОСОБА_8 як до фізичних осіб, задоволенню не підлягають.
Сукупність вищенаведених обставин не була у повній мірі досліджена судом першої інстанції, що призвело до помилкового вирішення спору, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, із скасуванням рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення, яким ОСОБА_5 в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Шматка Дмитра Миколайовича, ОСОБА_8 – задовольнити.
Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року – скасувати. ОСОБА_5 в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :